«Про включення сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців до заробітної плати Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їхньої праці (служби), підлягає обов`язковому включенню до сум…»
«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Про строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні…»
«Про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку з працівником Приписи частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Про строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця та його дотримання позивачем У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби спеціальним…»
«Застосування нової редакції ст. 117 КЗпП України (щодо обмеження нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями) до триваючих правовідносин До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких…»
«Поняття прогулу та робочого місця працівника для цілей звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України Прогулом є відсутність працівника саме на роботі, а не лише на фіксованому робочому місці. Відсутність працівника на фіксованому робочому місці за умови виконання ним трудових функцій на території…»
«Щодо можливості зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України Виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України по суті є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних…»
«Про право прокурора на вихідну допомогу при звільненні у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури Прокурор має право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного…»
«Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними…»
«Про залежність отримання військовослужбовцем підйомної допомоги від переїзду в інший населений пункт Аналіз положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) та Інструкції № 370 дає підстави для висновку, що безумовне право військовослужбовців (зокрема, тих хто перебуває на кадровій військовій службі за призовом осіб офіцерського складу) на отримання підйомної допомоги пов`язане з фактом їхнього переїзду на місце військової служби в інший населений пункт або із зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців. Таким чином, нарахування та виплата підйомної допомоги можлива лише у випадку переїзду військовослужбовця з одного населеного пункту в інший. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8382 Щодо обов’язку роботодавця здійснювати виплату складових грошового забезпечення військовослужбовцю, який перебуває на прокурорсько-слідчій посаді Визначення частиною восьмої статті 81 Закону № 1697-VII складу грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах на підставі цього Закону, тобто із визначенням посадового окладу відповідно до прокурорсько-слідчої посади, не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати виплату складових грошового забезпечення, зокрема, надбавки за вислугу років, відповідно до положень законодавчих актів про військову службу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8383»
«Про поновлення на роботі на підставі рішення суду Формальне винесення наказу без реального його виконання шляхом фактичного допуску до роботи з подальшим винесенням наказу про звільнення особи у зв`язку із скороченням без реалізації фактичної процедури скорочення штату або посад може вважатися невиконанням рішення суду про поновлення особи на роботі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8485»
«Порядок зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника (ст. 117 КЗпП України) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника, визначивши, що суд, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/28»
«Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визнано нечинною. Водночас, за змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019. Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5011»
«Щодо визначення розміру відшкодування, яке підлягає виплаті працівнику за час затримки розрахунку при його звільненні Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4555»
«Склад суду, який вирішує питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово. За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5666»
«Про право на вихід у відставку суддів Конституційного Суду України На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, суддям Конституційного Суду України Законом № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» надано право йти у відставку та отримувати вихідну допомогу відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5230»
«Про неможливість застосування абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ стосовно включення скарги на судові рішення, ухвалені в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (у порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство Аналіз змісту абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ в сукупності з іншими частинами цієї статті та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними (але не виключно) умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі: – судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний, основний об’єкт касаційного оскарження – постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо; – процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ (включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню) може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) в процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5349»
«Про заборону повторного проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4729»
«Про строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п’ятої статті 122 КАС України та становить один місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5192»
«Про виплату компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні осіб рядового і начальницького складу У випадку звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної так і додаткової відпустки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3816»
«Про середній заробіток за час вимушеного прогулу/затримки виконання рішення про поновлення на роботі Середній заробіток за час вимушеного прогулу/затримки виконання рішення про поновлення на роботі є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3813 Про своєчасний розрахунок при звільненні Факт вирішення спору в судовому порядку не є фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3814 Про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника Суд має право зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3815»
«Про оскарження рекомендаційних положень припису, виданого органом Держпраці Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, за невиконання якого може бути притягнуто до відповідальності. Отже, він виноситься за наявності наявних порушень, які фактично можливо і необхідно усунути. Якщо положення припису не містять конкретних положень про усунення виявлених порушень законодавства, а носять лише рекомендаційний характер, то такі положення є протиправними та підлягають скасуванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3478»
«Про виплату належних звільненому працівникові сум Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3807»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?