«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Про порядок поновлення на посаді в новоствореному органі У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду,…»
«Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими…»
«Відсутність підстав для звільнення працівника у разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України У разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження…»
«Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення…»
«Визначення періоду вимушеного прогулу та наявності/відсутності у поновленого на роботі працівника права використати щорічну відпустку за період вимушеного прогулу, у разі отримання за неї грошової компенсації Поновлення на посаді працівника, звільнення якого відбулося без законної підстави (відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України), має означати, що період вимушеного прогулу, спричинений цим незаконним/неправомірним звільненням, зараховується до стажу працівника, який дає право на щорічну основну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону № 504/96-ВР). Водночас часові рамки періоду вимушеного прогулу (внаслідок незаконного/неправомірного звільнення) визначають власне дата звільнення працівника і дата видання розпорядчого акта (наказу) про його поновлення. Тож визначений таким чином період вимушеного прогулу не може охоплювати періоду роботи (як стажу, який дає право на щорічну відпустку) до незаконного/неправомірного звільнення. Якщо у зв`язку зі звільненням, яке згодом визнане таким, що відбулося незаконно/неправомірно, працівникові виплатили на підставі статті 24 Закону №504/96-ВР грошову компенсацію за невикористані дні відпустки (які він мав право використати на день звільнення), то після поновлення на роботі/посаді цей працівник - якщо він отримав грошову компенсацію - має право використати щорічну відпустку тільки за період вимушеного прогулу, але не за період роботи до звільнення, за який йому виплатили грошову компенсацію. Отож, якщо працівник отримав грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток, то використати ці [раніше «компенсовані»] дні відпусток він уже не може, зокрема й після поновлення на роботі/посаді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8607»
«Період часу, у який при обрахунку середнього заробітку підлягав до застосування коефіцієнт підвищення заробітної плати, передбачений пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати Відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин та на момент прийняття рішення про поновлення) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Проте у подальшому постановою КМУ від 09 грудня 2020 року № 1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100», яка набрала чинності 12 грудня 2020 року, пункт 10 Порядку № 100 виключено. Отже, з 12 грудня 2020 року правові підстави для застосування коефіцієнта підвищення відсутні. Таким чином, у період з 12 грудня 2020 року до 07 квітня 2021 року розрахунковою величиною для обрахунку середнього заробітку позивача має слугувати його середньоденна заробітна плата без коефіцієнтів підвищення заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8595»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?