«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Щодо права директора товариства на вихідну допомогу, розраховану з фактично виплачуваного окладу за відсутності рішення загальних зборів про його встановлення Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності…»
«Про правовий статус Фонду соціального страхування України Фонд соціального страхування України був юридичною особою публічного права, але водночас визначався як самоврядна організація, оскільки його діяльність та оплата праці його персоналу здійснювалися за рахунок коштів соціального страхування…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової…»
«Про обставини, які варто з’ясувати суду при розгляді справи, предметом якої є скасування наказу про припинення державної служби за угодою сторін Розглядаючи позовні вимоги щодо скасування наказу про припинення державної служби/звільнення за угодою сторін, суди повинні, зокрема, з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість державного службовця і суб`єкта призначення про припинення державної служби/звільнення за взаємною згодою; чи було волевиявлення державного службовця на припинення державної служби/звільнення в момент видання наказу про звільнення; чи не заявляв державний службовець про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення державної служби/звільнення за угодою сторін; чи була згода суб`єкта призначення на анулювання угоди сторін про припинення державної служби/звільнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9796»
«Щодо строку застосування дисциплінарного стягнення при звільненні керівника за одноразове грубе порушення При звільненні керівника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п. 1 ст. 41 КЗпП) місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з дня, коли про порушення стало відомо власнику або уповноваженому ним органу, а не з дня складання акта службового розслідування на підприємстві. Наявність у наказі про звільнення додаткових фактів, що характеризують попередню роботу керівника, не змінює кваліфікації проступку як одноразового грубого порушення, якщо чітко визначено конкретне порушення, що стало підставою для звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12490»
«Щодо вирішення цивільного позову у разі закриття кримінального провадження Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10884 Відшкодування потерпілому процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК. Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз’яснена обвинуваченому при роз’ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до ч. 2 та 3 ст. 285 КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11567»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?