«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Застосування пільги зі сплати орендної плати за користування майном на територіях бойових дій або тимчасової окупації Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в…»
«Розрахунки у букмекерській діяльності через Інтернет не є розрахунковими операціями з продажу товарів чи надання послуг Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Адміністрування земельного податку й орендної плати З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Про доказування факту отримання доходу з джерелом походження за межами України Інформація щодо руху коштів за банківськими рахунками компанії-нерезидента, кінцевим бенефіціаром якого є платник податків, є належним, достовірним і достатнім доказом для встановлення фактів отримання такою особою іноземних доходів, із яких не було сплачено податок на доходи фізичних осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1480»
«Застосування концепції ділової мети при доведеності реальності господарських операцій Первинні документи, які були надані платником податків мають підтверджувати та розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їхню справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5862»
«З ВІДСТУПОМ! Про особливості оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості, суб’єктами господарювання, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе, якщо власниками об’єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, зокрема нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду діяльності) використання таких об’єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). ПП КАС ВС відступила від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 15.05.2018 у справі № 806/2676/17, про те, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2091»
«Застосування штрафних санкцій при несплаті (неперерахуванні) узгодженої сум грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, як визначено статтями 127, 168 ПК України, є обов'язком платника. Подальша сплата такого податку після факту виплати доходу не може нівелювати цей обов'язок. Невиконання вказаного обов'язку утворює склад податкового правопорушення з формальним складом, відповідальність за яке передбачена пунктом 127.1 статті 127 ПК України, що вважається закінченим з моменту виплати доходу без сплати (перерахування) податку. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності.Якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент, хоча із порушенням передбаченого статтею 168 ПК України строку, сплачує суму податку, то застосуванню підлягає стаття 126 ПК України. Аналогічні наслідки настають у разі їх одночасної сплати. Якщо ж виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 ПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6463»
«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов'язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна в податкову заставу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13168»
«Про оподаткування операцій із виплати фрахту на користь нерезидента Застосування концепції бенефіціарного власника до будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням податкового законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1479 Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877»
«Про порядок оподаткування роялті, що виплачуються постійним представництвом або постійною базою нерезидента Сплачені платником податків роялті за користування технологією, ноу-хау, технічною документацією та товарним знаком на користь резидента можуть оподатковуватися в Україні з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки оподаткування та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1486»
«Про відсутність підстав для поєднання критеріїв визнання операцій неконтрольованими Підстави для віднесення господарських операцій до контрольованих є окремими та не взаємопов’язаними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1261»
«Про обов’язок збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів Обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на суму 30 відсотків вартості товарів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1346»
«Про господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами–нерезидентами Відносини між особами можуть впливати на умови їх безпосередньої та/або опосередкованої діяльності за критерієм володіння однією особою прямо чи опосередковано корпоративними правами іншої в розмірі 20 і більше відсотків у єдиному послідовному ланцюгу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1260»
«Підтвердження нереальності господарських операцій з підстав наявності або відсутність окремих документів та/або помилки чи неточності у їх оформленні Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а окремі недоліки в заповненні первинних документів мають оцінний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3317»
«Виникнення права на податковий кредит у платника, який застосовує касовий метод Податковим періодом для платника, який веде облік згідно з касовим методом, є період оплати за товар або послугу. Право на податковий кредит виникає в періоді оплати, якщо накладна зареєстрована своєчасно і оплата здійснена протягом 1095 днів від дати накладної. Якщо оплата зроблена після 1095 днів, право на податковий кредит виникає в періоді оплати, а строк не продовжується. У разі порушення строку реєстрації накладної право на кредит залежить від дати оплати і реєстрації накладної. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15275»
«Нарахування, утримання та сплата єдиного соціального внеску особою, що займається незалежною професійною діяльністю Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, нотаріальну, вважається самозайнятою особою та зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску є провадження такою особою нотаріальної діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, але за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3316»
«Підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку при доведенні реальності господарських операцій Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5876»
«Про складання та реєстрацію податкової накладної у разі відсутності податкових зобов’язань Податкова накладна складається саме на дату виникнення податкових зобов’язань і підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Законодавством не передбачено підстав для складання та реєстрації податкової накладної у разі, якщо податкові зобов’язання не виникали. Відповідно, не визначено й правових наслідків такої реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13045»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
«Нарахування, утримання та сплата єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, але господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою та платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається його сплатою роботодавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3307»
«Нарахування податкових зобов'язань з ПДВ підчас знецінення запасів (оборотних активів) Коли платник здійснив знецінення запасів (оборотних активів), тобто використав товари в операціях, що, в розумінні ПК України, не є господарською діяльністю платника податку, то має нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Якщо товари / послуги, необоротні активи надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, зокрема переведенні невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3306»
«Сплата єдиного соціального внеску особою, що провадить незалежну професійну діяльність за умови сплати відповідного внеску його роботодавцем Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то єдиний внесок за застраховану особу у відповідний період нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок зі сплати в цей період єдиного внеску особою, яка має право провадити адвокатську діяльність, але не отримувала дохід від неї у відповідному періоді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3305»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?