«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Застосування пільги зі сплати орендної плати за користування майном на територіях бойових дій або тимчасової окупації Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в…»
«Розрахунки у букмекерській діяльності через Інтернет не є розрахунковими операціями з продажу товарів чи надання послуг Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Адміністрування земельного податку й орендної плати З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов'язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна в податкову заставу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13168»
«Нарахування та облік податкових зобов’язань ПДВ з операцій щодо списання кредиторської заборгованості Оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), то в платника податків відсутній обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності за отриманими та неоплаченими товарами / послугами, щодо яких раніше був сформований податковий кредит. Норми Податкового кодексу України не встановлюють обов'язку з корегування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3299»
«Порядок стягнення податкового боргу з банку, який виник після порушення процедури ліквідації такого банку Загальний порядок стягнення податкового боргу, передбачений Податковим кодексом України, не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред’явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/149 Юрисдикція спору за позовом контролюючого органу до банку як платника податків про стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку Спір за позовом контролюючого органу до банку як платника податків про стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5391»
«Право платника податків на податковий кредит Право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає в разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значущих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції відповідного виду; наявності в сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції та подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної сили для цілей формування податкового кредиту, а покупця – права на його формування та відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5860»
«Умови застосування розстрочення податкового боргу Розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі. Оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, передбачене статтею 100 Податкового кодексу України, платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням – пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3298»
«Про постійне представництво нерезидента в Україні та його оподаткування У разі здійснення на території України представництвом господарської діяльності або інших дій, які можуть свідчити про «господарський» чи «комерційний» характер діяльності представництва, представництво набуває ознак постійного та зобов’язане сплачувати податок на прибуток з доходів, отриманих з джерелом походження з України. У представництва нерезидента, яке не мало статусу юридичної особи, наявна адміністративна процесуальна правосуб’єктність та, як наслідок, здатність останнього особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права, як, наприклад, в даному випадку звертатися до суду з позовом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1347»
«Про правову природу податкового боргу, нарахованого боржнику в період після визнання його банкрутом, та введення стосовно нього ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Подання до контролюючого органу декларацій не є підставою виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, зобов’язання сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, з огляду на положення статті 38 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) має право на легітимне очікування, що його буде звільнено від податкового обов’язку сплатити податки і збори (обов’язкові платежі), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Звільнення від податкового обов’язку щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство). Таке звільнення зумовлює раціональне сподівання боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникає додаткових зобов’язань. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14859»
«Особливості стягнення податкового боргу державних підприємств Особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовності стадій стягнення податкового боргу з платника податків, визначених статтею 95 ПК України («Продаж майна, що перебуває у податковій заставі»). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5775»
«Порядок відведення земельних ділянок для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів Відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм Земельного кодексу України щодо порядку формування земельної ділянки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/304 Юрисдикція спору щодо оскарження законності рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів Спір щодо оскарження законності рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки комунальної власності для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/305»
«Оподаткування анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) додатковим благом Для встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором і позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, починаючи з 01.01.2015, зокрема, чи було змінено валюту зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню. Для податкових правовідносин не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку. Визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом і надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов'язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6417»
«Особливості списання безнадійної заборгованості з підстав виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причиново-наслідковий зв'язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. У разі звернення платника податку до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу необхідно в кожному конкретному випадку досліджувати вплив наявності обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання та на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3285»
«Відсутність правових підстав для включення сум компенсації земельного податку до бази оподаткування ПДВ Відносини з користування земельною ділянкою (її частиною), належної платнику податків на праві постійного користування, які виникли на підставі договорів про компенсацію земельного податку, не мають істотних ознак орендних відносин, зазначених у статті 6 Закону України «Про оренду землі», а також відносин постійного землекористування. Йдеться про так звані «зобов’язальні правовідносини» (користування земельними ділянками без надання відповідного титулу на основі дозволу на використання ділянки), що свідчить відсутність правових підстав для включення сум компенсації земельного податку до бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6433»
«Юрисдикція спору за позовом ФОП про стягнення з приватного нотаріуса заборгованості за договором оренди приміщення Спір за позовом фізичної особи-підприємця про стягнення з приватного нотаріуса як самозайнятої особи заборгованості за договором оренди приміщення підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/707»
«Оскарження рішення органів місцевого самоврядування про встановлення пільг зі сплати плати за землю без урахування граничних меж таких сум встановлених ПК України ПК України не містить положень, які б надавали право органу місцевого самоврядування в межах встановлення розміру плати за землю надавати пільги щодо орендної плати, розмір та умови внесення якої встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, з урахуванням обмежень, визначених пунктом 288.5 статті 288 ПК України, що визначає граничні межі річної суми орендної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6456»
«Відповідальність платника за реєстрацію в ЄРПН обмежується етапом подання документів Процедура внесення даних до ЄРПН має два етапи: надання накладної або розрахунку коригування платником та їх прийняття або неприйняття ДФС. На першому етапі платник відповідає за надання документів, тоді як на другому етапі реєстрація залежить від програмного забезпечення ДФС або дій її працівників, на які платник не має впливу. Тому платник відповідає за порушення строків реєстрації лише в разі ненадання документа в установлений строк, а не у зв'язку із затримками на етапі реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13812»
«Особливості списання безнадійної податкової заборгованості Списання безнадійного податкового боргу, зокрема, стосовно якого минув строк давності в 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише, якщо такий податковий борг виник унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В інших установлених законодавством випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3277»
«Особливості застосування облікової ставки НБУ при стягненні пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Розрахунок пені із застосуванням різних ставок Національного банку України зумовлений зміною облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5821»
«Момент виникнення надміру сплаченої суми податкових зобов’язань Датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3273»
«Черговість зарахування коштів у рахунок погашення податкового боргу Установлена пунктом 87.9 статті 87 ПК України заборона платникам спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання до повного погашення податкового боргу (крім випадків, визначених цим же пунктом) кореспондується з обов'язком податкового органу зараховувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2560»
«Спосіб захисту прав покупця у випадку невиконання продавцем обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних Позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити реєстрацію податкових накладних за наслідками здійснення господарських операцій між ними не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/731»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?