«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Застосування пільги зі сплати орендної плати за користування майном на територіях бойових дій або тимчасової окупації Відсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в…»
«Розрахунки у букмекерській діяльності через Інтернет не є розрахунковими операціями з продажу товарів чи надання послуг Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Адміністрування земельного податку й орендної плати З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Про перевірку договору про надання персоналу (аутстафінгу) при оскарженні рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору При вирішенні спорів щодо оскарження рішень Держпраці про притягнення до відповідальності за допуск…»
«Набуття статусу непрацюючої особи адвокатом, що зупинив адвокатську діяльність Статус непрацюючої особи набувається за умови як зняття такої особи з обліку податкових органів, так і зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до статей 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поняття фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (у даному випадку адвокатську діяльність) не є тотожними, оскільки, відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України це різні форми самозайнятості осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7107»
«Направлення податкової вимоги Коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2615»
«Предмет злочину, передбаченого ст. 204 КК. Встановлення, чи є відповідний алкогольний напій предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК. Положення ст. 204 КК у системному зв'язку з приписами ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» указують на те, що предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, можуть бути алкогольні напої, виготовлені незаконно з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця із самовільним використанням його імені (частини 1, 2 ст. 204 КК), у тому числі алкогольні напої, виготовлені незаконно з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей (ч. 3 ст. 204 КК). Для встановлення того, чи є відповідний алкогольний напій предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, необхідно з’ясувати чи належить він до категорії підакцизних товарів згідно з положеннями ст. 215 ПК. Фактична наявність чи відсутність у складі ціни вказаних товарів акцизного податку не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки об’єктом його посягання можуть бути як відносини у сфері захисту від недобросовісної конкуренції, так і відносини у сфері оподаткування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7712»
«Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2066»
«Підтвердження реальності господарських операцій за відсутності сертифікату якості на товар Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік. Тому саме по собі незбереження та ненадання зазначених документів не є безперечним доказом відсутності господарської операції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2609»
«Судовий контроль рішень податкових органів та їх часткове скасування не є втручанням у дискреційні повноваження органу Якщо податковий орган визначив грошове зобов’язання, правомірність якого перевіряє суд і частково визнає рішення обґрунтованим, а частково скасовує, то наведене не є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу. Суд діє в межах повноважень, наданих законом, здійснюючи контроль за дотриманням принципів законності, обґрунтованості та справедливості. Такі дії спрямовані на захист прав платника та відновлення справедливості у публічно-правових відносинах. У такому разі суд не підміняє дискрецію контролюючого органу, а виконує встановлену законом функцію судового контролю за законністю ухвалених рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13702»
«Правильність розрахунку штрафних санкцій за вивезення платником податків спирту з акцизного складу без одержання дозвільних документів у вигляді 200% вартості вивезеної продукції Стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» установлює застосування фінансової санкції у вигляді штрафу з розрахунку 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, що свідчить про помилковість розрахунку штрафної санкції, виходячи з оптово-відпускних цін товару. Вартість товару охоплює собівартість товару й очікуваний прибуток. Ціна товару складається з його вартості та обов’язкових платежів і зборів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6459»
«Cпосіб захисту у випадку несплати користувачем земельної ділянки земельного податку У користувача земельної ділянки обов'язок сплатити земельний податок та відповідно податкові правовідносини виникають лише після реєстрації за такою особою права користування земельною ділянкою. І в такому разі належним способом захисту є стягнення земельного податку, а не збитків, а належним позивачем є виключно контролюючий орган – орган доходів і зборів, а не міська рада як уповноважена власником землі особа Міська рада як уповноважена власником землі особа могла б звернутися до суду з вимогами про повернення несплачених ним грошових коштів за користування земельною ділянкою, але лише за період, коли право користування землею не було оформлено, і лише про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (ст.1212 ЦК України), а не збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/803»
«Сплата штрафу за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку Ураховуючи нормативні визначення понять «грошове зобов’язання», «податкове зобов’язання» (у редакції Податкового кодексу України на час спірних відносин), частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України. Цей платіж, хоча і є обов’язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2585»
«Щодо права вимоги одного з подружжя на виплату половини вартості майна, внесеного під час шлюбу іншим з подружжя до статутного капіталу господарського товариства, в разі поділу майна подружжя Відчуження корпоративних прав одним із подружжя під час розгляду судом справи про поділ майна подружжя не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію 1/2 частки внеску до статутного капіталу відповідного господарського товариства, здійсненого під час шлюбу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1419»
«Нарахування податкового зобов'язання із земельного податку З набуттям ознак (якості) суб'єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки та не звільняється від обов'язку сплати земельного податку. Надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що механічно (автоматично) разом з майном наймачу передається й обов'язок сплати податку за земельну ділянку, на якій воно розташоване. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2578»
«Формування податкового кредиту при наявності фігурування контрагентів у кримінальних провадженнях Факт того, що контрагенти фігурують у досудових розслідуваннях, не є доказом протиправного формування податкового кредиту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2572»
«Застосування штрафних санкцій при несплаті (неперерахуванні) узгодженої сум грошового зобов'язання сільськогосподарським підприємством, що використовує пільгу з ПДВ що встановлені податковим законодавством Неперерахування сільськогосподарським підприємством сум ПДВ до бюджету, а залишення їх на своєму спеціальному рахунку та використання на цілі та в порядку, що встановлені податковим законодавством, є пільгою (преференцією), що надається цій категорії спеціальних суб'єктів оподаткування з урахуванням особливостей їхнього статусу та сфери діяльності. Така пільга не звільняє від виконання інших обов'язків у разі настання обставин, з якими Податковий кодекс України пов'язує вчинення дій, зумовлених цим податком, зокрема строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, установлених у статті 126 ПК України. Та обставина, що сільськогосподарське підприємство не сплачує суми податкового зобов'язання до бюджету, а залишає їх у своєму розпорядженні й акумулює на спеціальному рахунку, не означає, що цей платіж перестає бути податком, а тому до особи можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення вимог податкового законодавства, зокрема й щодо порушення строків перерахування таких на спеціальний рахунок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5798»
«Обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Положення статті 266 Податкового кодексу України визначають базою оподаткування загальну площу об'єкта нежитлової нерухомості, зокрема його часток, яка обчислюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2563»
«Підтвердження реальності господарських операцій матеріалами кримінального провадження щодо посадових осіб контрагентів Факт порушення кримінального провадження щодо посадових осіб контрагентів не може слугувати єдиним і достатнім доказом фіктивності здійснених господарських операцій за відсутності інформації, яка б свідчила про узгодженість дій між цими особами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з будь-якими протиправними діями контрагентів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2559»
«Доведення реальності надання маркетингових послуг платнику податків Маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат із господарською діяльністю платника податків і підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачене правилами ведення бухгалтерського обліку, інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції. Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звіти про надані послуги, про проведення маркетингових досліджень, у яких мають бути викладені результати наданих послуг і досліджень, а щодо досліджень і відповідні рекомендації замовнику, а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продажу, розміру доходу тощо. На підтвердження фактичного здійснення операцій з проведення рекламних акцій, дегустацій, презентацій, ураховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема ті, які посвідчують мету, об'єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5817»
«Складові письмової податкової консультації Платнику податків надане право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Обов'язковими складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2558»
«Механізм відповідальності контролюючого органу за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Бюджетним є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у врегульованих цим Податковим кодексом України випадках і не сплачена у встановлені законодавством строки. Тобто це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не буде відшкодовано кошти. Позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, визначеного пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5964»
«Включення до валових витрат і доходу суми податку на додану вартість та акцизного податку, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування може віднести до складу витрат суми акцизного податку, включені до цін підакцизних товарів. Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є доходом державного бюджету, а не підприємця, оскільки витрати з його сплати не є такими, що належать до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6418»
«Про насліди недотримання 10-денного строку прийняття податкового повідомлення рішення з моменту вручення платнику податків акту податкової перевірки Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5965 Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?