«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
Стаття 201 ПК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 201. Податкова накладна
Правові позиції Верховного Суду
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про право орендаря на податковий кредит з ПДВ при відшкодуванні вартості електроенергії орендодавцю Орендар, який відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та на підставі даних приладів обліку, має право на формування податкового кредиту…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про тягар доведення правомірності податкових донарахувань та оцінка реальності господарських операцій У податкових спорах тягар доведення правомірності здійснених донарахувань покладено на контрольний орган згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Формальні розбіжності,…»
«Відмова в реєстрації податкової накладної через ненадання витребуваних пояснень і документів Ненадання (або часткове надання) платником додаткових пояснень і документів, прямо витребуваних податковим органом у повідомленні після зупинення реєстрації накладної, є самостійною та достатньою підставою…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
«Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 201
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 759/10575/16-к
«Відсутність преюдиціального значення обставин, встановлених вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, в кримінальних провадженнях щодо інших осіб Обставини, встановлені вироком суду на підставі угоди про визнання винуватості або про примирення, не можуть мати преюдиціального значення під час розгляду кримінального провадження щодо іншої особи. З огляду на це вирок, яким службову особу підприємства, з яким у підсудного були укладені договори про поставку товарів, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК, не є доказом на підтвердження винуватості підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7736»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 620/4196/18
«Підтвердження реальності господарських операцій при купівлі платником нафтопродуктів через мережу АЗС Для реєстрації розрахункових операцій на АЗС в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій зареєстровані спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати забезпечують реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Відпуск нафтопродуктів операторами АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки без проведення реєстрації операції з відпуску технічно виключається. Предметом доказування є обставини щодо придбання платником нафтопродуктів у контрагента через мережу АЗС. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3301»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 2а-5959/12/1470
«Нарахування та облік податкових зобов’язань ПДВ з операцій щодо списання кредиторської заборгованості Оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), то в платника податків відсутній обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності за отриманими та неоплаченими товарами / послугами, щодо яких раніше був сформований податковий кредит. Норми Податкового кодексу України не встановлюють обов'язку з корегування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3299»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 804/20741/14
«Право платника податків на податковий кредит Право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає в разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значущих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції відповідного виду; наявності в сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції та подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної сили для цілей формування податкового кредиту, а покупця – права на його формування та відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5860»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 823/1436/13-а
«Доведення нереальність господарських операцій з підстав виявлення в окремих документах дефектів в їх оформленні або їх відсутності Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5789»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 805/385/17-а
«Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) у податкових правовідносинах Засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/або іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання якого настало згідно з нормативно-правовими актами, але таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин. Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, що на момент його видачі тривають і період дії яких встановити неможливо, заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до Торгово-промислової палати України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3284»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 815/4013/14
«Право подання платником податків уточнюючого розрахунку після проведення перевірки Платник податків може скористатися правом подання уточнюючого розрахунку в період після проведення перевірки та до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки. Контролюючий орган при прийнятті в такому випадку відповідного податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки має встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3289»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/3398/14
«Вимоги щодо оформлення та реєстрації податкової накладної для реалізації права платника податків на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту Платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3287»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 540/2077/18
«Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування з підстав віднесення платника податків до таких, які відповідають критеріям ризиковості Віднесення комісією контролюючого органу платника до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Лише ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3282»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/1619/18
«Потенційний характер несплачених податкових зобов’язань виключає їх віднесення до складу збитків Несплачені податкові зобов'язання, донараховані за результатами перевірки, не можуть вважатися збитками товариства без доказів їх фактичної сплати, оскільки є лише потенційним обов'язковим платежем платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13593»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 2а-12868/12/2670
«Процедура проведення податкової перевірки за відсутності первинних документів у платника податків, що вилучені в рамках кримінального провадження Підтвердження платником податків первинними документами задекларованих показників податкового обліку під час проведення перевірки є обов'язковою умовою для визнання контролюючим органом таких показників як фактичних. Підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не прирівнюється до відсутності документів як підстави для того, щоб перевірка була проведена, виходячи тільки з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу. У такому разі терміни проведення перевірки, незалежно від того, чи вона розпочалася, переносяться до дати отримання копій витребуваних документів або забезпечення доступу до них. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3281»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/8681/18
«Наслідки нехтування або ухилення платником податків від отримання кореспонденції якою здійснюється повідомлення останнього про намір податкового органу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Обов'язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України, кореспондує обов'язок платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень (у разі застосування пункту 42.4 статті 42 ПК України). Необізнаність з наказом про проведення перевірки у зв'язку з нехтуванням або ухиленням від виконання податкового обов'язку без поважних причин не може бути розцінена на користь платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6423»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 440/4082/18
«Особливості процедури стягнення податкового боргу контролюючим органом з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ Непогашення податкового боргу платником податків дає право контролюючому органу здійснити заходи за цього платника податку і в інтересах держави на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб'єкта в цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб'єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3279»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 815/2985/18
«Порушення процедури зупинення реєстрації податкової накладної призводить до незаконності рішення про відмову в реєстрації Недотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема щодо належного оформлення та направлення квитанції, є істотним порушенням процедури, що впливає на подальший розгляд справи. Внаслідок цього порушення, наступне рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної не можна вважати законним, оскільки прийняте за результатами процедури, проведеної з порушенням встановленого порядку. Отже, порушення на початковому етапі (етапі зупинення реєстрації) зумовлює незаконність кінцевого рішення про відмову в реєстрації, що є підставою для його скасування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12651»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 0940/1600/18
«Відповідальність платника за реєстрацію в ЄРПН обмежується етапом подання документів Процедура внесення даних до ЄРПН має два етапи: надання накладної або розрахунку коригування платником та їх прийняття або неприйняття ДФС. На першому етапі платник відповідає за надання документів, тоді як на другому етапі реєстрація залежить від програмного забезпечення ДФС або дій її працівників, на які платник не має впливу. Тому платник відповідає за порушення строків реєстрації лише в разі ненадання документа в установлений строк, а не у зв'язку із затримками на етапі реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13812»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 140/2160/18
«Про вимоги щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення про зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком і призводить до протиправності такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1315»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 908/1568/18
«Спосіб захисту прав покупця у випадку невиконання продавцем обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних Позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити реєстрацію податкових накладних за наслідками здійснення господарських операцій між ними не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/731»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 821/4495/14
«Віднесення валових витрат у рахунок зменшення податкової бази У разі продажу продукції пов’язаним особам витрати, понесені у зв’язку з продажем продукції, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу. В інших випадках операції з продажу продукції, зокрема за ціною, нижчою від собівартості, відображаються в податковому обліку на загальних підставах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6441»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 820/4993/16
«Про невиконання рішення суду щодо поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Невиконання податковим органом обов’язків щодо поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за проведеними взаєморозрахунками, що унеможливило здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, не свідчить про порушення саме платником податків законодавчих вимог і виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1360»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/1392/17
«Про вимоги до деталізації господарської операції у первинних облікових документах Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлений. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12811»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?