«Про використання РРО Ненадання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, які знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), не є підставою для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону України «Про…»
«Коригування фінансового результату на суму штрафів, пені та неустойки, нарахованих нерезиденту Збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені та неустойки відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України…»
«Про правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ Висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій платника з контрагентами-нерезидентами не можуть ґрунтуватися лише на відомостях із…»
«Звільнення від оподаткування доходу фізичної особи від ліквідації іноземної юридичної особи Положення пункту 14 підрозділу 1 розділу XX та підпункту 3 пункту 170.13-1 статті 170 Податкового кодексу України встановлюють спеціальний режим звільнення від оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною…»
«Про тягар доведення правомірності податкових донарахувань та оцінка реальності господарських операцій У податкових спорах тягар доведення правомірності здійснених донарахувань покладено на контрольний орган згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Формальні розбіжності,…»
«Оподаткування прощеного основного боргу за іпотечним валютним кредитом на єдине житло Сума прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (тіла кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, що був отриманий фізичною особою на придбання єдиного житла та забезпечений іпотекою цього житла,…»
«Про правомірність наказу про призначення фактичної перевірки за наявності передбаченої ПК України підстави Наказ про призначення фактичної перевірки є правомірним, якщо наявна хоча б одна передбачена ПК України фактична підстава (зокрема інформація від органів влади), навіть якщо наказ не містить…»
«Подарунки у рекламних акціях не формують окремого доходу та податкових зобов'язань Товари, що передаються як подарунки за покупку у рекламних акціях, не є самостійною реалізацією, не формують доходу для податку на прибуток і не породжують зобов'язань з ПДВ. Вартість подарунків включається до…»
«Умови застосування штрафу за необладнання та нерєєстрацію витратомірів і рівнемірів на акцизному складі Застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе лише в разі необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та…»
«Оподаткування безоплатної передачі конфіскованого підакцизного майна Операції з безоплатної передачі конфіскованого майна підакцизної групи (легковий автомобіль) оподатковуються на загальних підставах (ПДВ, акциз, митні платежі), оскільки ПК України не передбачає пільг для таких операцій. Сплата…»
«Про використання РРО Ненадання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, які знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), не є підставою для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону України «Про…»
«Про правову природу висновку Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною операцією Висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, що має правовий характер дозволу на перевищення…»
«Особливості врахування документів платника податків після проведення податкової перевірки підчас винесення податкового повідомлення-рішення Обов'язок платника зберігати документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3280»
«Судовий контроль рішень податкових органів та їх часткове скасування не є втручанням у дискреційні повноваження органу Якщо податковий орган визначив грошове зобов’язання, правомірність якого перевіряє суд і частково визнає рішення обґрунтованим, а частково скасовує, то наведене не є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу. Суд діє в межах повноважень, наданих законом, здійснюючи контроль за дотриманням принципів законності, обґрунтованості та справедливості. Такі дії спрямовані на захист прав платника та відновлення справедливості у публічно-правових відносинах. У такому разі суд не підміняє дискрецію контролюючого органу, а виконує встановлену законом функцію судового контролю за законністю ухвалених рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13702»
«Законодавче регулювання відповідальності суб’єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки після 11.07.1995 року Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо відповідальності суб’єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, визначивши, що положення Указу Президента України № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яке передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, не підлягає застосуванню у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (11 липня 1995 року) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/146»
«Ведення податкового обліку видатків на поліпшенням об'єкта основних засобів З урахуванням результатів аналізу поточної ситуації та критерію істотності керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об'єкта основних засобів, а які пов'язані з підтримкою їх в робочому стані. Проведення поліпшення об'єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ремонту полягає в частковому відновленні окремих об'єктів для підтримання їх робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об'єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3338»
«Про вимоги до деталізації господарської операції у первинних облікових документах Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлений. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12811»
«Право платника податків подавати докази на підтвердження своїх вимог у суді незалежно від їх надання під час податкової перевірки щодо реальності господарських операцій Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення підпункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, але не обмежують право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням лише тих доказів, що надавалися під час проведення податкової перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13126»
«З ВІДСТУПОМ! Про оскарження наслідків проведеної податковим органом перевірки Незалежно від рішення платника податків щодо допуску чи недопуску посадових осіб до перевірки, при оскарженні наслідків перевірки, зокрема податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник не позбавлений права посилатися на порушення законодавства, допущені контролюючим органом під час проведення перевірки. Якщо такі порушення, на думку платника, призводять до протиправності зазначених рішень, суди повинні надавати їм правову оцінку. У разі, якщо суд не визнає такі порушення достатніми для визнання рішень протиправними, він має перейти до розгляду інших підстав позову щодо порушень податкового або іншого законодавства. ПП КАС ВС відступила від висновків, викладених колегіями суддів у постановах від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15) та від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15), де зазначалось, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може оскаржити обґрунтованість її призначення і проведення, реалізуючи право на захист від безпідставного податкового контролю, при цьому допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні та проведенні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2092»
«Підтвердження нереальності господарських операцій з підстав наявності або відсутність окремих документів та/або помилки чи неточності у їх оформленні Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а окремі недоліки в заповненні первинних документів мають оцінний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3317»
«Вимоги щодо доведеності реальності господарських операцій Суд має перевірити доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, зокрема, з урахуванням обставин, установлених вироком, що набрав законної сили, проміжку часу, за який такі обставини були встановлені, а також конкретної особи та наслідків її дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3311»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877»
«Нарахування та облік податкових зобов’язань ПДВ з операцій щодо списання кредиторської заборгованості Оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), то в платника податків відсутній обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності за отриманими та неоплаченими товарами / послугами, щодо яких раніше був сформований податковий кредит. Норми Податкового кодексу України не встановлюють обов'язку з корегування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3299»
«Особливості доведення нереальності господарських операцій інформацією інформаційно-аналітичних систем Будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання за ланцюгами постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, зокрема складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, має виключно інформативний характер і не є належним доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3286»
«Про підстави проведення позапланової податкової перевірки з підстав надання платником податків додаткових документів у запереченнях на акт податкової перевірки Законодавець передбачив право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. Якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та надсилає відповідні документи контролюючому органу до прийняття рішення за результатами такої, то це є підставою для призначення позапланової перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5879»
«Наслідки нехтування або ухилення платником податків від отримання кореспонденції якою здійснюється повідомлення останнього про намір податкового органу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Обов'язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України, кореспондує обов'язок платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень (у разі застосування пункту 42.4 статті 42 ПК України). Необізнаність з наказом про проведення перевірки у зв'язку з нехтуванням або ухиленням від виконання податкового обов'язку без поважних причин не може бути розцінена на користь платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6423»
«Особливості врахування документів платника податків після проведення податкової перевірки підчас винесення податкового повідомлення-рішення Обов'язок платника зберігати документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3280 Обов'язок надання платниками податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірок при доведенні реальності господарських операцій Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної в нього податкової інформації щодо задекларованих платником податків сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та визнати ці суми документально непідтвердженими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5826»
«Реалізація права платника податків на податковий кредит при надходженні основних засобів на баланс платника податків та їх облік Передбачене пунктом 198.3 статті 198 ПК України право на податковий кредит не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Якщо зазнані платником податків витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (зокрема, необоротних матеріальних активів, призначених для заміни наявних, а також устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», таке підприємство має право на віднесення сум за господарськими операціями до податкового кредиту та, як наслідок, від'ємного значення ПДВ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5803»
«Віднесення валових витрат у рахунок зменшення податкової бази У разі продажу продукції пов’язаним особам витрати, понесені у зв’язку з продажем продукції, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу. В інших випадках операції з продажу продукції, зокрема за ціною, нижчою від собівартості, відображаються в податковому обліку на загальних підставах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6441»
«Про особливості виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті Установлення платником податків порядку виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті за курсом Національного банку України на дату прийняття рішення про виплату дивідендів суперечить чинному законодавству України, оскільки порушує принцип нарахування однакового розміру дивідендів за акціями одного типу та класу, а також порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2300»
«Про доведення країну походження товару при збільшенні грошового зобов'язання з антидемпінгового мита Вимога контролюючого органу щодо надання оригіналів сертифікатів про походження товарів загальної форми, ураховуючи наявність у справах паперових копій та електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу про документальне непідтвердження країни походження товарів при збільшенні грошового зобов'язання з антидемпінгового мита. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2296»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?