«Щодо поновлення строку на подання доказів про судові витрати у разі несвоєчасного вручення копії судового рішення Встановлений законом п'ятиденний строк для подання доказів про розмір судових витрат не є присічним і може бути поновлений судом за наявності поважних причин. Якщо судове рішення…»
«Прийняття спадщини недієздатним спадкоємцем та належний спосіб захисту права на обов'язкову частку Недієздатний спадкоємець, на якого поширюються правові наслідки недієздатності з моменту відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК…»
«Наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних із розглядом справи, та доказів на підтвердження їхнього розміру Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх…»
«Пролонгація договору оренди землі без волевиявлення сторін договору в умовах воєнного стану На підставі Закону № 2145-ІХ, яким ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 розд. X «Перехідні положення», в період із 7 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були…»
«Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової…»
«Наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних із розглядом справи, та доказів на підтвердження їхнього розміру Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх…»
«Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Наслідки систематичної повної несплати орендної плати та часткової несплати Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати…»
«Закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору при погашенні боргу після пред'явлення позову про фраудаторні правочини Погашення боржником заборгованості перед кредитором після пред'явлення позову про визнання правочинів боржника фраудаторними свідчить про врегулювання спору сторонами…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«У справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через…»
«Можливість визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення про стягнення коштів з боржника у разі застосування санкцій за рішенням РНБО як щодо бенефіціарних власників стягувача, так і щодо самого стягувача Застосування санкцій за рішенням РНБО як щодо бенефіціарних власників стягувача, так і щодо самого стягувача не свідчить про те, що арбітражне рішення, яким передбачається стягнення коштів з боржника, суперечить публічному порядку України та, відповідно, призводить до відмови у визнанні та наданні дозволу на його виконання в Україні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9568»
«Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні Включення до витрат на правничу допомогу послуг із складання та подання документів, прямо не передбачених ЦПК України, не свідчить про штучне збільшення обсягу робіт адвоката за рахунок подачі таких документів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/451»
«Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5168»
«Підстави для суддівського розсуду при призначенні покарання Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (якими встановлюються межі покарання) та альтернативні (якими передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб’єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб’єкта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/106»
«Щодо відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок терористичного акту Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою - статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно її вини, а після відшкодування до держави переходить право вимоги до винної особи. Виходячи з системного аналізу статей 1, 11 та 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, які здійснювали терористичну діяльність, наявність щодо них обвинувального вироку суду, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі статті 19 зазначеного Закону. Обов'язковою умовою для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої під час проведення антитерористичної операції, є розташування пошкодженого майна на території АТО. Водночас для підтвердження розміру шкоди, завданої руйнуванням будинку, необхідним є акт обстеження пошкодженого (знищеного) майна позивача внаслідок проведення антитерористичної операції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», апеляційний суд не врахував, що ця правова норма не визначає механізм визначення розміру відшкодування. Проте такий механізм визначений Кодексом цивільного захисту України, який введено в дію з 01 липня 2013 року. Відповідно до частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України, розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Будь-який інший порядок визначення розміру відшкодування за пошкоджену квартиру, внаслідок такої надзвичайної ситуації, як терористичний акт, на теперішній час відсутній. При вирішенні справи суди не звернули увагу, що умовою виплати позивачу грошової компенсації за рахунок держави є добровільна передача зруйнованого житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, однак матеріали справи таких доказів не містять. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3377»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?