«Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із…»
«Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення…»
«Відсутність заборони на прийняття процесуальних рішень поліцією та прокуратурою у нічний час Діяльність поліції та прокуратури у сфері протидії злочинності не обмежується певним часом доби, а положення ч. 4 ст. 223 КПК не містять заборони на прийняття процесуальних рішень (зокрема, винесення…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Про право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім’ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання із загиблим; б) наявність у…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Право дитини, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно визначати місце проживання як підстава для відмови у відібранні дитини Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України, самостійно визначає своє місце…»
«Про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви Частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №…»
«Щодо відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над забезпеченими вимогами Зобов'язання іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог виникає з моменту набуття права власності на майно. Вартість майна…»
«Презумпція спільності майна подружжя та тягар її спростування Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на…»
«Про немайновий характер позовних вимог у разі оскарження відмови суб’єкта владних повноважень у призначенні одноразової грошової допомоги Позовні вимоги про визнання протиправним, скасування рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а також зобов`язання суб`єкта…»
«Застосування ЗУ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до правовідносин щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII не застосовується до правовідносин, що складаються у зв`язку із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів в цілому: як щодо мораторію, так і щодо узгодження перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6597»
«Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу про відповідність / невідповідність платника критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу про відповідність / невідповідність платника критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників, суд в ухвалі про забезпечення позову має не лише навести мотиви, з яких дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити / унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оскаржуваних прав / інтересів позивача, але й указати, в чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов’язані з відновленням прав, будуть значними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8405 Заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу у спорі про його оскарження не допускається У спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, виданого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", так і до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 ГПК України, а також прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України. У спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову з таким формулюванням: "заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8674 Неможливість зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування як заходу забезпечення позову відповідно до положень ГПК України На відміну від положень ГПК України, такий вид забезпечення позову, як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, передбачено у п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, тобто він може бути застосований виключно у порядку адміністративного судочинства з урахуванням застережень, визначених зазначеною статтею. Оскільки, обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування прямо не передбачений ст. 137 ГПК України, суд мав з посиланням на п. 10 ч. 1 цієї статті зазначити закон, яким цей захід забезпечення позову передбачено. Отже, вжиття судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, не передбачений імперативними положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України, іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вжиття такого заходу свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права (ст. ст. 136, 137, 236 ГПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13934»
«Визначення характеру позовних вимог про повернення земельної ділянки у зв’язку з припиненням дії договору оренди Позовна вимога прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1394 Судовий збір за розгляд позовної заяви про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану в оренду Позовна вимога про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану відповідачу в оренду, має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12270 Ставка судового збору за позовні вимоги про визнання припиненим права користування орендованою земельною ділянкою, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку для сплати судового збору За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, наданою в оренду, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов’язально-правовій формі, а саме у формі обов’язку орендаря повернути об’єкт оренди після розірвання договору. Тобто відповідний позов є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога не спрямована на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12271»
«Відсутність письмової згоди наймача на вселення осіб до квартири як ознака самоправного вселення в житлове приміщення Відсутність письмової згоди наймача на вселення осіб до квартири не свідчить про їхнє самоправне вселення в житлове приміщення, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що наймач висловлював таку згоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7790»
«Можливість вкладників банку звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої власником істотної участі Вкладники та інші кредитори банку не мають права вимоги до боржників банку і не можуть розглядатися як особи, яким заподіяно збитки боржниками банку, які не сплатили заборгованість банку, у тому числі за вимогами із заподіяння банку шкоди (зокрема, збитків). Право вимоги до боржників банку, в тому числі про повернення кредитів, стягнення процентів, про відшкодування шкоди, завданої банку (зокрема, збитків), належить банку, а не кредиторам банку, а несплата банку коштів боржниками банку не може розцінюватися як завдання шкоди кредиторам банку. Після запровадження тимчасової адміністрації на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду законом покладені повноваження органів та посадових осіб неплатоспроможного банку, включаючи повноваження заявляти від імені банку будь-які позови до суду, зокрема і позови про відшкодування шкоди. Фонд та уповноважена особа Фонду, дізнавшись про заподіяння банку шкоди та встановивши її розмір, не тільки уповноважені, а й зобов`язані звернутися до суду від імені банку про відшкодування шкоди. Кредитори банку мають право оскаржити до господарського суду дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6523»
«Підстави повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого скаржником при поданні апеляційної чи касаційної скарги У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі за правилами, встановленими законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7637»
«Звільнення від сплати судового збору вкладника банку при звернення з позовом до ФГВФО щодо невнесення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо сплати судового збору споживачами фінансових послуг, визначивши, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає звільнення від сплати судового збору споживачів фінансових послуг, не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6666»
«Судовий збір у спорах про зобов’язання повернути нерухоме майно внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу такого майна Позовна вимога про зобов’язання повернути нерухоме майно внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу такого майна має майновий характер, оскільки по суті є вимогою про витребування майна, а вирішення відповідного спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12233»
«Про відсутність обов`язку сплати судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення. Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5978»
«Ставка судового збору за подання позовної заяви про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості Позов про спонукання до виконання мирової угоди може мати як майновий, так і не майновий характер залежно від змісту умов мирової угоди. Позовна вимога про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості носить майновий характер, оскільки з умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, виникли зобов’язання зі сплати грошових коштів. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12264»
«Необхідність сплати судового збору не є обмеженням права доступу до суду Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7636 Необхідність сплати судового збору не є обмеженням права доступу до суду Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб’єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12306»
«Процедура припинення трудових відносин на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не підпадає під вимоги законодавства щодо порядку звільнення працівника з ініціативи роботодавця Передбачені контрактом підстави відповідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України є самостійними підставами для припинення трудових правовідносин сторін та, незважаючи на те, що ініціатива їх застосування або незастосування в кожному конкретному випадку належить роботодавцеві, сама процедура не підпадає під вимоги законодавства щодо порядку звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5627 Щодо встановлення наявності потенційного конфлікту інтересів, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції» Поняття та зміст конфлікту інтересів передбачені статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої виокремлено два види конфлікту інтересів – реальний та потенційний. На відміну від реального конфлікту інтересів при потенційному конфлікті суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями існує так само, як при реальному, різниця ж полягає в тому, що у випадку потенційного конфлікту приватний інтерес може вплинути на об`єктивність прийняття службовцем рішення чи вчинення діянь лише в майбутньому при настанні певних обставин. Однак слід відзначити, що при встановленні наявності в особи потенційного конфлікту інтересів необхідно визначити коло обставин, які слід враховувати як такі, що можуть вплинути на виникнення реального конфлікту в майбутньому. Такі обставини за своєю правовою природою є «відкладальними» за аналогією з терміном, який використовується в цивільному праві. Наведене в статті 1 Закону поняття фактично не визначає кола відкладальних обставин та допускає занадто широке тлумачення поняття «потенційний конфлікт інтересів». Розширене тлумачення «відкладальної обставини» передбачає можливість попередження досить значного кола можливих ситуацій, які можуть призвести до вже реального конфлікту інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5628»
«Обов’язок суду самостійно визначити попередній розмір судового збору у разі неможливості позивачем визначити дійсну вартість майна (товару, окремих його позицій) Не погодившись із визначенням Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заявленого зустрічного позову як немайнового та врахувавши пояснення Національної ради щодо неможливості визначити ціну окремих позицій товару самостійно й прохання з’ясувати ціну певних позицій у відповідача за зустрічним позовом, суд міг установити дійсну вартість майна (товару) при розгляді справи. Відповідно до законодавства суд повинен був самостійно визначити попередній розмір судового збору, однак суд першої інстанції не зробив цього, залишивши зустрічну позовну заяву без руху. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7556»
«Про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення прав співвласників щодо володіння та користування житлом Перешкоджання вселенню співвласників у житло всупереч рішенню суду про вселення є порушенням прав володіння та користування таких співвласників і свідчить про наявність підстав для відшкодування їм завданої таким порушенням моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6239»
«Ставки судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7509»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про наявніть у особи з інвалідністю з дитинства права на обов’язкову частку у спадковому майні Визначаючи, чи є особа з інвалідністю з дитинства такою, яка має право на обов’язкову частку у спадковому майні, необхідно враховувати не сам лише факт установлення особі інвалідності уповноваженим державним органом, а момент її настання, оскільки чинне законодавство пов’язує набуття особою інвалідності з дитинства не з відповідним висновком такого компетентного органу, а зі стійким розладом функцій організму особи, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7797»
«Можливість застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за доцільне конкретизувати питання щодо можливості застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті. Згідно з частинами одинадцятою, тринадцятою статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Зазначені процесуальні норми не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4722 Розподіл судових витрат у разі залишення судом касаційної інстанції позову без розгляду У разі залишення касаційним судом позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України та за відсутності передбачених пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" застережень щодо можливості повернення судового збору заява позивача про повернення з державного бюджету України судового збору, сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню. Водночас аналіз статей 129 (розподіл судових витрат) та 130 ГПК України (розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі залишення позову без розгляду суд зобов’язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною стосовно загальних правил розподілу судових витрат. З огляду на це приписами процесуального законодавства передбачено лише право відповідача заявляти вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних із розглядом справи у разі залишення позову без розгляду. Крім того, з урахуванням змісту пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" питання повернення судового збору вирішується судом лише за наявності поданого відповідного клопотання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8886 Щодо допустимості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті Процесуальні норми (ч. 11, 13 ст. 176 і п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України) не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12359»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»
«Про відсутність у Центральної виборчої комісії повноважень перевіряти факти виявлення нестачі виборчих бюлетенів по виборчих дільницях та надавати їм відповідну оцінку без вироку суду у кримінальній справі Обставини щодо виявленої нестачі виборчих бюлетенів по виборчих дільницях можуть свідчити про незаконне знищення (викрадення) виборчої документації, що відповідно до Кримінального кодексу України є кримінальним правопорушенням, а отже, вказані факти порушень вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України» потребують перевірки та надання відповідної оцінки вироком суду у кримінальній справі, що виходить за межі повноважень ЦВК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5239»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?