«Щодо вимог ініціюючого кредитора в частині інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих за період перебування боржника в процедурі банкрутства, відкриття якого в подальшому було скасовано Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасована апеляційним судом із…»
«Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення…»
«Відсутність заборони на прийняття процесуальних рішень поліцією та прокуратурою у нічний час Діяльність поліції та прокуратури у сфері протидії злочинності не обмежується певним часом доби, а положення ч. 4 ст. 223 КПК не містять заборони на прийняття процесуальних рішень (зокрема, винесення…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Про право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім’ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання із загиблим; б) наявність у…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Право дитини, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно визначати місце проживання як підстава для відмови у відібранні дитини Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України, самостійно визначає своє місце…»
«Про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви Частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №…»
«Щодо відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над забезпеченими вимогами Зобов'язання іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог виникає з моменту набуття права власності на майно. Вартість майна…»
«Презумпція спільності майна подружжя та тягар її спростування Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на…»
«Про немайновий характер позовних вимог у разі оскарження відмови суб’єкта владних повноважень у призначенні одноразової грошової допомоги Позовні вимоги про визнання протиправним, скасування рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а також зобов`язання суб`єкта…»
«Про завдання інституту застави як необхідної умови для реєстрації кандидата в народні депутати України "1) ЦВК є спеціальним державним органом, уповноваженим організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства, для цього ЦВК надано право, зокрема, надавати роз’яснення щодо застосування законодавства України про вибори. Аналіз положень частини першої статті 13, частини другої статті 16, статті 17 Закону № 1932 у контексті завдань ЦВК дають підстави для висновку, що роз’яснення ЦВК щодо застосування законодавства України про вибори не обмежуються суто технічною аспектом організації та проведення виборів і є обов’язковими для усіх без винятку суб’єктів виборчого процесу, яких воно стосується, або які в межах виборчого процесу застосовують відповідну норму. 2) Застава як умова реєстрації кандидата в народні депутати України є гарантією того, що кандидат і партія, яка його висунула, зробили усвідомлений вибір брати участь у відповідних виборах, а особливий порядок її внесення (у безготівковій формі безпосередньо з рахунку партії) є способом запобігання реалізації схем прихованої підтримки партій та кандидатів спонсорами чи третіми особами, та / або можливих зловживань суб’єктами виборчого процесу виборчими правами, наприклад, висування кандидатів «двійників», «технічних» чи інших кандидатів, єдиною метою яких є створення різного роду перешкод під час реалізації активного чи пасивного виборчого права." Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5235»
«Про обов’язок додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому Обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, визначеною статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому ані КУзПБ, ані інші діючі норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, а також умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3982 Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672 Звільнення особи від сплати судового збору, якщо на момент подання нею заяви (скарги, зокрема апеляційної) ця особа не підпадала під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону "Про судовий збір" Закон України «Про судовий збір» не містить положень щодо зворотної дії у часі, а тому виникнення обставини, яка надає особі пільги щодо сплати судового збору, не поширюється на обов’язок сплати судового збору за вже подану апеляційну скаргу в минулому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12366»
«Правова природа положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо правової природи положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, визначивши, що таке положення договору свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші, і є доказом, що розрахунки між сторонами здійснені повністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/336 Належний спосіб захисту прав продавця, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати Позовні вимоги продавця про розірвання спірного договору купівлі-продажу, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати, є неналежним способом захисту. За таких умов продавець може звернутися з позовом про стягнення неотриманих коштів та процентів за користування чужими грошовими коштами Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/337»
«Сплата судового збору за позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору та поставити товар Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону України «Про судовий збір», визначивши, що позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/429»
«Розмір судового збору за подання апеляційної (касаційної) скарги на ухвалу про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення Ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, стосується апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1570 Сплата судового збору за подання касаційної скарги на додаткове судове рішення Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 Закону). Розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7619»
«Встановлення ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг у справах про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Законом не встановлено ставки, від якої обчислюється судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5669»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви про визнання правочину недійсним та зобов’язання повернути у ліквідаційну масу майно (грошові кошти) боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства Вимога про повернення майна боржника до ліквідаційної маси є за своєю правовою природою різновидом спростування попередніх майнових дій боржника у справі про банкрутство, а тому, звертаючись із позовом про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство, особа повинна сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому у п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12231»
«Клопотання щодо визначення вартості майна під час проведення виконавчих дій Сторони виконавчого провадження відповідно до приписів статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" мають право заявити клопотання щодо визначення вартості майна під час проведення виконавчих дій з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4210»
«Судовий збір у спорах про звернення стягнення на заставне майно Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо сплати судового збору у спорах про звернення стягнення на заставне майно, визначивши, що такі позовні вимоги мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/419 Визначення розміру ставок судового збору за подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно Позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно мають вартісну оцінку, є майновими, а розмір ставок судового збору за їх подання визначається з урахуванням положень статті 4 Закону залежно від розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов Визначення розміру ставок судового збору за подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3753»
«Визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до господарських судів заяв (скарг) Ані Бюджетним кодексом України, ані Законом не передбачено можливості зарахування судового збору, сплаченого одним із співвідповідачів, у рахунок зобов'язання другого співвідповідача сплатити судовий збір. Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями ГПК України та Закону і не може вважатися обмеженням доступу до суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3754»
«Щодо підстав звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору у справі про банкрутство Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1528»
«Розрахунок та порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у певній частині задоволених/відмовлених у задоволенні вимог За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у певній частині задоволених/відмовлених у задоволенні вимог судовий збір сплачується у розмірі, пропорційному частині, в якій оскаржується судове рішення; вирішуючи питання про розмір судового збору за подання апеляційної скарги, суд повинен неухильно дотримуватися вимог пункту 3 частини першої статті 248 КАС України щодо мотивованості ухвали суду з наведенням обґрунтувань щодо визначення конкретного розміру судового збору; з урахуванням обставин справи суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, шляхом надання документу про сплату судового збору, має право продовжити процесуальний строк, встановлений судом, тобто надати новий строк на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк з поважних причин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8770 Визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги в разі часткового оскарження рішення суду У разі часткового оскарження рішення суду розмір судового збору за подання апеляційної скарги визначається з оспорюваної позивачем суми, а не з ціни позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12290»
«Щодо вирішення судом законодавчої колізії стосовно наявності у заявника пільг зі сплати судового збору Наявність у законодавстві України на момент звернення особи до суду із заявою про скасування судового наказу норми (пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір») про звільнення заявника від сплати судового збору за подання такої заяви та одночасне існування інших протилежних норм дає суду підстави для вирішення колізій у законодавстві на користь особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1088»
«Про обов’язок уповноваженого органу прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмови) у межах встановленого законом місячного строку Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення в документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об’єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу / вмотивованої відмови на роз- роблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу та має на меті створення громадянам умов для реалізації їхніх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою в наданні дозволу» в розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов’язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмови) у межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу та надає особі право замовити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4513»
«Сплата судового збору у справах про адміністративні правопорушення Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення, визначивши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/427»
«З ВІДСТУПОМ! Про ціну позову при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. ПП КАС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного у постановах колегій суддів ПП КАС ВС від 21.08.2018 у справі № 810/3206/17 та від 31.01.2019 у справі № 814/1045/16 про те, якщо предметом позову є рішення про коригування митної вартості товарів, то розрахунок судового збору має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була відкоригована оскаржуваними рішеннями. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2093»
«Про немайнових характер вимог щодо зобов’язання вчинити дії з включення активів до ліквідаційної маси банкрута Вимоги про зобов’язання вчинити дії щодо включення певних активів до ліквідаційної маси банкрута, які спрямовані на дотримання законної процедури його ліквідації, не підлягають вартісній оцінці та належать до вимог немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4063 Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку Позовна вимога про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку не підлягає вартісній оцінці та належить до вимог немайнового характеру, оскільки спрямована на дотримання законної процедури ліквідації банку, позивач не вимагає стягнення на свою користь активів, ці активи є майновим правом банку, а не позивача. Майновий інтерес позивача як акціонера банку полягає в тому, що за умови включення всіх наявних активів до ліквідаційної маси банку цих активів вистачить для задоволення якомога більшої кількості кредиторських вимог, що виключить можливість претензій кредиторів і вкладників банку до позивача, а також забезпечить право позивача отримати частину активів банку після задоволення вимог кредиторів. Водночас вартість активів, які позивач може отримати (а може і не отримати) у майбутньому внаслідок реалізації своїх прав, є невідомою і не дорівнює вартості тих активів, які позивач вимагає включити до ліквідаційної маси. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12276»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК України за результатом вирішення спору стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору в дохід Державного бюджету України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4062»
«Про відсутність обов`язку сплати судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення. Відтак, за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5978»
«Про судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення Судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов’язані із вимогами адміністративного позову, але в обов’язковому порядку мають бути вирішені судом. Здійснено відступ від висновку, викладеного суддями СП КАС ВС та колегіями суддів ПП КАС ВС в ухвалах від 21.02.2019 у справі № 709/2076/17, 24.01.2019 у справі № 810/2809/17, 25.01.2019 у справі № 826/7066/18, 03.07.2019 у справі № 826/8890/18, 19.07.2019 у справі № 810/2760/17 та 01.07.2019 у справі № 520/8309/18, про те, що сплата судового збору за подання скарги на додаткове судове рішення здійснюється у загальному порядку. А тому при вирішенні даного питання Суд керується підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, відповідно до якого за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що сплачувалася при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2006»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?