«Щодо правонаступництва у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації у разі смерті позивача Право на повагу до гідності, честі та ділової репутації є особистим немайновим правом, яке припиняється зі смертю особи та не входить до складу спадщини відповідно до статті 1219 ЦК України, а…»
«Розподіл судових витрат у разі закриття провадження через відмову від позову внаслідок добровільного задоволення вимог відповідачем У разі закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред'явлення позову всі понесені…»
«Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового…»
«Про виселення з гуртожитку особи, яка проживає на підставі цивільно-правового договору найму, строк дії якого закінчився Особа, яка не перебуває у трудових відносинах із закладом, на балансі якого перебуває гуртожиток, і проживає в ньому на підставі цивільно-правового договору найму, строк дії…»
«Розподіл та повернення судового збору у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті У разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті розподіл судового збору здійснюється за спеціальним імперативним правилом, визначеним ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3…»
«Про закриття провадження у разі виправлення відповідачем оскаржуваних порушень У разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд…»
«Щодо доказування права попереднього користувача торговельною маркою У разі недоведення стороною у справі обставин, що свідчать про добросовісне використання нею торговельної марки або здійснення значної та серйозної підготовки до такого використання до дати подання іншою стороною заявки на цю…»
«Про порядок розподілу судового збору у трудових спорах при частковому звільненні від його сплати У трудових спорах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. При наявності інших вимог, не пов'язаних зі стягненням…»
«Щодо юрисдикції спорів між членом ЖБК та кооперативом щодо пайового внеску Спір між асоційованим членом житлово-будівельного кооперативу та кооперативом щодо повернення пайового внеску є корпоративним, оскільки пов'язаний з майновою участю члена кооперативу в його діяльності та регулюється статутом…»
«Щодо притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди за невиконання обов'язку забезпечувати схоронність вилученого майна Органи Національної поліції зобов’язані забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному…»
«Про порядок посвідчення нотаріусом згоди одного з подружжя на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя Заява (згода) одного з подружжя як співвласника майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя посвідчується нотаріусом без використання…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо відшкодування судового збору в разі відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України У разі відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК…»
«Щодо відповідачів у справах за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно У справі за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності позивача, проте згодом він набув право власності на таку земельну ділянку, належними відповідачами є територіальна громада (в особі відповідної ради), на території якої знаходиться відповідна земельна ділянка, та власники (користувачі) сусідніх земельних ділянок Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10534»
«Відступ! Повернення судового збору при закритті провадження у справі із направленням її для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією Відступ! ВП ВС відступила від висновку, сформульованого в її ухвалі від 12 травня 2020 року у справі № 464/104/16 щодо питання повернення судового збору в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, шляхом його конкретизації: У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету. У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Отже, подання позивачем зави (у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України) про направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює повернення судового збору на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10503»
«Недійсність договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором у разі, якщо первісний кредитор передав новому кредитору копії кредитного та іпотечного договорів, а не оригінали Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними договору, який може бути визнаний недійсним у разі наявності передбаченої законом підстави. Водночас відсутність у продавця оригіналів договорів, за якими відступаються права вимоги, не може впливати на дійсність договору відступлення, оскільки законодавство не передбачає, що первісний кредитор у зобов`язанні має передати новому кредиторові винятково оригінали документів, які засвідчують права, що передаються, а так само не передбачає, що невиконання цього обов`язку має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10508 Недійсність договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, якщо боржник не погоджується з розміром заборгованості Чинним законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, з розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором, не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за таким договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10509 Відступлення права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням на користь різних осіб Відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб. Приписи частини першої статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням спрямовані на уникнення ситуації, за якої відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов`язанням. Тому договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором може укладатися як у той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу після такого відступлення, але не раніше. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10510 Відсутність нотаріального посвідчення договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеного за результатами торгів Враховуючи фактичні обставини цієї конкретної справи, Велика Палата Верховного Суду виснує, що сама по собі відсутність нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами торгів, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів у цілому, а фактично є незавершеним оформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Сторони правочину про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладеного за результатами проведення торгів, не позбавлені можливості посвідчити його нотаріально у подальшому, а також здійснити державну реєстрацію відомостей про таке відступлення на виконання вимог частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку". З цього моменту у сторін виникнуть права та обов`язки, передбачені договором, зокрема цесіонарій набуде статусу іпотекодержателя та притаманних цьому статусу прав, а саме - права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі висновки Велика Палати сформулювала винятково у контексті тлумачення приписів частини першої статті 24 Закону за конкретних обставин цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10511 Відступ! Припинення договору іпотеки у разі відступлення права вимоги основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням на користь різних осіб («абстрактна іпотека») ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16 щодо припинення договору іпотеки у зв’язку з відстуністю можливості виникнення конструкції «абстрактної іпотеки», за якої іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання, вказавши, що законодавство України не передбачає «абстрактну іпотеку»; права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб. Водночас ні ЦК України, ні Закон України «Про іпотеку» не пов`язують припинення іпотеки та відповідного договору з такими обставинами [«абстрактною іпотекою»]. Отже, порушення порядку переходу права іпотеки до його набувача, в результаті чого виникла така аномалія, як «абстрактна іпотека», за змістом статті 17 Закону України «Про іпотека» не припиняє іпотеку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10512 Належність права іпотеки у разі реєстрації такого права за особою, коли рішенням суду в іншій справі констатовано, що такій особі не належать права іпотекодержателя Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Втім будь-яке речове право, зокрема й право іпотеки, має ґрунтуватися на певному правовому титулі. Державна реєстрація такого права на майно не може бути абстрактною, тобто не мати правової підстави свого виникнення та збереження. При з’ясуванні належності права іпотеки у разі реєстрації такого права за особою, коли рішенням суду в іншій справі констатовано, що такій особі не належать права іпотекодержателя, оцінювати потрібно передовсім правову підставу такого права, а не його формальну реєстрацію у відповідному державному реєстрі, оскільки справедлива правова підстава (justus titulus) має переважне значення під час з`ясування питання належності особі права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10513 Припинення іпотеки у разі нездійснення нотаріального посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором та відсутність реєстрації права іпотеки за іпотекодержателем Враховуючи фактичні обставини цієї конкретної справи, саме лише нездійснення нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами проведення торгів з продажу майна (активів) банку, що ліквідується, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів загалом, а фактично є недооформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Це не припиняє іпотеку і не позбавляє первинного іпотекодержателя (первісного кредитора), в разі виконання рішення суду, яким підтверджено його право іпотекодержателя, та внесення запису до державного реєстру про право іпотеки, права завершити процедуру торгів – дооформити договірні відносини, укласти нотаріально посвідчений договір та внести відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором до певного державного реєстру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10514»
«Ставки судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7509»
«Порядок вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) кошти Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Арешт, накладений судом для забезпечення позову лише на майно, що належить або підлягає передачі боржнику і перебуває у нього чи в інших осіб, не поширює свою дію на кошти, оскільки для їх арешту суд має вжити окремий захід забезпечення позову, передбачений статтею 137 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1573 Визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до господарського суду позову про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство Вимога про повернення майна боржника до ліквідаційної маси є за своєю правовою природою різновидом спростування попередніх майнових дій боржника у справі про банкрутство, а тому, звертаючись з позовом про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство, особа повинна сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5668 Обґрунтованість та достатність арешту нерухомого майна як заходу забезпечення позову в межах справи про банкрутство Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно за позовними вимогами про витребування із чужого незаконного володіння приміщення в межах справи про банкрутство відповідає вимогам законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13967»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?