«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо юрисдикції спору про право користування земельною ділянкою під приватизованим об’єктом державного майна Спори щодо приватизації державного або комунального майна, зокрема ті, що стосуються визначення обсягу прав на земельну ділянку під приватизованим об’єктом, підлягають розгляду в порядку…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою визначити площу земельної ділянки, необхідну для обслуговування розміщеного на ній об’єкта нерухомого майна Орган місцевого самоврядування, встановивши за результатами розгляду…»
«У справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через…»
«Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою пропорційно до частки набутого майна Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути їх власнику…»
«Неналежність вимоги про витребування частини земельної ділянки для захисту права землекористувача, який прагне приватизації Землекористувач, який не набув права власності на земельну ділянку та реалізує право на її приватизацію, не може захищати порушення свого права шляхом витребування…»
«Про недопустимість визнання недійсним договору про поділ спадщини без доказів обману спадкоємця Якщо спадкоємець, яка має суб’єктивне майнове право, зокрема частку у спільній власності подружжя, добровільно висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від нього,…»
«Знесення об’єкта самочинного будівництва у випадку державної реєстрації права власності на нього Державна реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, та не виключає можливість…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією…»
«Про відсутність обов'язку сплати орендної плати за землю без договору оренди Особа, яка є власником частини будівлі, розташованої на земельній ділянці державної чи комунальної власності, не може бути платником орендної плати за цю ділянку в разі відсутності чинного договору оренди, навіть за умови…»
«Щодо надання в користування земельної ділянки державної чи комунальної власності фізичним або юридичним особам без проведення земельних торгів Незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи…»
«Перехід права власності на земельну ділянку у зв'язку зі спадкуванням об'єкта нерухомості, який на ній розташований До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/120»
«Межі судового захисту при зменшенні та перерахунку штрафних (фінансових) санкцій визначених контролюючим органом Право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України належить лише податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд у межах своєї компетенції може лише встановити правомірність / неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій і наявність / відсутність підстав для поширення наведеної ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, але не може підміняти собою уповноважений орган і самостійно зменшувати суму донарахувань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5827»
«Підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором у випадку бездіяльності компетентного органу Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/436 Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду (у цьому випадку з апеляційною скаргою), підлягає з’ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання такої процедури унеможливлює розгляд справи за поданою прокурором апеляційною скаргою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2960»
«Порядок переходу права оренди земельної ділянки у разі набуття права власності на нерухоме майно, яке на ній знаходиться У разі набуття права власності на нерухоме майно, новий власник нерухомого майна набуває право оренди земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. При цьому зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1385»
«Момент виникнення підстав для захисту права сторони договору на внесення змін або розірвання такого договору в судовому порядку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо моменту виникнення підстав для захисту права сторони договору на внесення змін або розірвання такого договору в судовому порядку, визначивши, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним статтею 16 ЦК України способам захисту і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони щодо внесення змін або розірвання такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/207 Суть права сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/208»
«Способи захисту порушеного права у спорах, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2341»
«Щодо наявності підстав для звернення стягнення на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, якщо така земельна ділянка не була предметом іпотеки, що встановлено преюдиційним рішенням суду Під час вирішення спору про звернення стягнення на земельну ділянку, на якому розташовується предмет іпотеки, слід враховувати, що якщо земельна ділянка не є предметом іпотеки, що встановлено рішенням суду в іншій справі (преюдиціальність), то позовні вимоги про звернення стягнення на частину земельної ділянки, яка не зайнята предметом іпотеки і яка не є необхідною для його обслуговування, не підлягають задоволенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5049»
«Процесуальна дієздатність прокурора та підстави залишення позову без розгляду У разі установлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2872»
«Момент виникнення обов'язку з нарахування податкового зобов’язання із земельного податку Обов'язок зі сплати земельного податку виникає в особи на підставі фактичного використання земельної ділянки, попри дотримання такою особою вимог земельного чи цивільного законодавства щодо порядку оформлення права землекористування та підстав набуття прав користування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6468»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією земельною ділянкою. Відсутність державної реєстрації права на землю або належного оформлення земельних правовідносин не звільняє таку особу від обов'язку сплачувати земельний податок. Обов'язок виникає з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а фактичне користування земельною ділянкою є достатньою підставою для нарахування земельного податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14958»
«Відсутність підстав для визнання електронних торгів недійсними, якщо дії державного виконавця не стосуються правил проведення електронних торгів Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/168»
«Застосування правил виключної підсудності на спори щодо майнових прав на об’єкт нерухомості Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування правил виключної підсудності, визначивши, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано (стосується майнових прав на об’єкт нерухомості), а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов’язків, що пов’язані з нерухомим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/461 Вибір виключної підсудності, якщо територіальна підсудність спору різна Коли територіальна підсудність спору може визначатися як за частиною третьою (за місцезнаходженням нерухомого майна), так і за частиною шостою статті 30 ГПК України (за місцезнаходженням юридичної особи), то звернення позивача до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи як належного суду за правилами частини шостої статті 30 ГПК України не є порушенням правил виключної підсудності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/462»
«Право особи на збільшення земельної ділянки, наданої їй у безоплатне користування Реалізувавши своє право на безоплатну приватизацію (отримавши у користування) земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,4 га (не більше 0,6 га) відповідно до положень ЗК України, особа має право на збільшення земельної ділянки у межах норм, установлених статтею 121 ЗК України, для ведення особистого селянського господарства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3209»
«Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об’єкт нерухомості Перехід майнових прав на нерухоме майно до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. При оформленні права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно однієї особи порушуються права іншої особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, яка їй належить Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2743»
«Перехід права власності на земельну ділянку у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості (ст. 120 ЗК України у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року ), розміщений на земельній ділянці Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об’єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об’єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об’єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/524»
«Надання земельної ділянки співвласникам житлового будинку для його обслуговування Земельна ділянка може надаватися для обслуговування житлового будинку (цілого) окремо кожному власнику незалежно від кількості співвласників такого будинку, але лише у разі, якщо будинок розділено на окремі домоволодіння, які мають окрему адресу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/129»
«Припинення договору оренди земельної ділянки з підстав завершення будівництва багатоквартирного будинку та прийняття до експлуатації цього об'єкта Завершення будівництва та прийняття до експлуатації об'єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку, у тому числі і в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця. При цьому положення статті 120 ЗК України не застосовуються у такому випадку, оскільки не врегульовують питання переходу права власності на багатоквартирний будинок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1372»
«Перехід права власності на земельну ділянку у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості (ст. 120 ЗК України у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року ), розміщений на земельній ділянці Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об’єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об’єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об’єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/524 Перехід права оренди земельної ділянки при відчуженні будівлі за умови наявності зареєстрованого права оренди у продавця Згідно з імперативними вимогами статті 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця будівлі (відповідача) за правилами частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі», так і заміну сторони у зобов’язанні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14285»
«Припинення права користування земельною ділянкою здійснюється у загальному порядку з підстав, перелік яких наведено у статті 141 ЗК України Для задоволення позову про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акта на право постійного користування землею мають бути наявні докази добровільної відмови відповідача від права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого відповідним державним актом, або наявні підстави, визначені статтею 143 ЗК України, для примусового припинення права користування землею Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2736»
«Правові підстави стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/116»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?