Судова практика
29 вересня 2026 р.

Шахраї в Приват24: коли банк поверне гроші, а коли ні — дві постанови ВС

Верховний Суд у двох справах проти одного банку: клієнтка, що ввела пароль на фішинговому сайті, 43 тис. грн не повернула, а вкладниця, яка не користувалася Приват24, отримала назад 40 тис. євро. Вирішує те, що доведе банк.

ПершоджерелоЄдиний державний реєстр судових рішень

§Що змінилося

Верховний Суд розглянув дві справи проти одного банку про гроші, списані шахраями через Приват24, і дійшов протилежних результатів. Правило в обох однакове: клієнт не відповідає за операції, яких не здійснював, якщо банк не доведе, що саме дії клієнта дали шахраям доступ. Результат визначило те, що вдалося довести.

Постанова від 24.09.2026, справа № 127/33187/23. Клієнтка отримала SMS про «допомогу», перейшла за посиланням і ввела пароль від Приват24 на підробленій сторінці. Того ж ранку шахраї зайшли в її кабінет і розрахувалися її картками в інтернеті — разом на 43 678,88 грн, з них майже 42 тис. — кредитні кошти. До банку вона зателефонувала вже після списань. Суди встановили, що платежі підтверджено посиленою автентифікацією (3D Secure), а її внесок у втрату даних раніше встановив апеляційний суд в іншій справі. Верховний Суд залишив у силі відмову: ризик операцій до повідомлення банку несе клієнтка.

Постанова від 02.07.2026, справа № 727/48/24. Вкладниця ніколи не користувалася Приват24 і в цей час була за кордоном. Невідомі розірвали її депозит на 40 000 євро через Приват24 і зняли гроші в банкоматах. Банк посилався на дострокове розірвання депозиту через Приват24, однак не довів, що відповідні дії вчинила саме вкладниця або що вона передала третім особам дані для доступу до рахунку. Заяву про закриття вкладу, на яку послався банк, суди визнали неналежним доказом: на ній немає підпису вкладниці. Суди стягнули з банку 40 000 євро, Верховний Суд залишив рішення без змін.

Судова практика Верховного Суду

Верховний Суд нагадав сталу позицію: лише обставини, які безспірно доводять, що користувач своїми діями сприяв незаконному використанню пароля чи іншої інформації для платежів, є підставою покласти на нього збитки. Тягар доведення — на банку.

§Кого це стосується

  • клієнтів банків, з рахунків чи карток яких шахраї списали кошти;
  • тих, хто вводив пароль, код із SMS або дані картки за посиланням із повідомлення;
  • власників депозитів, які не користуються онлайн-банкінгом.

§Що робити

1
Щойно помітили підозрілу операцію або втрату платіжних даних — негайно повідомте банк у порядку, визначеному договором, і заблокуйте платіжний інструмент. За ч. 5 ст. 87 Закону «Про платіжні послуги» після повідомлення ризик неакцептованих або неналежних операцій переходить на емітента. Щодо операцій, здійснених до повідомлення, значення мають конкретні обставини: як було отримано доступ, якою була автентифікація та чи сприяв клієнт втраті або незаконному використанню платіжних даних.
2
Не зволікайте з повідомленням про неналежну операцію: для вимоги про відшкодування закон встановлює граничний строк 90 календарних днів від дня списання (ч. 4 ст. 87). Це обмеження не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не виконав свого обов'язку повідомити клієнта про операцію.
3
Зверніться до поліції й збережіть підтвердження: номер кримінального провадження, час дзвінка в банк, SMS від шахраїв.
4
Письмово попросіть банк провести розслідування й повідомити, чим підтверджено кожну операцію.
5
Не вводьте пароль і коди за посиланнями з SMS чи месенджерів.

Зверніть увагу

Зверніть увагу: у справі № 127/33187/23 введення клієнткою пароля від Приват24 на фішинговій сторінці разом з іншими встановленими обставинами дало судам підстави визнати, що її дії сприяли отриманню шахраями доступу. Але сам факт фішингової атаки не означає автоматично, що банк звільняється від відповідальності: у кожній справі потрібно встановити, як саме було здійснено операцію і що може довести банк.

§Підстава

  • Постанова Верховного Суду від 24.09.2026 у справі № 127/33187/23 — текст рішення.
  • Постанова Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 727/48/24 — текст рішення.
  • Ст. 1073 Цивільного кодексу України; ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» № 1591-IX.
Поділитися:
Telegram

Обговорення

Фахівці з каталогу публікуються одразу

Без телефонів і пошти в тексті — ваші контакти показуються у профілі. Не пишіть імен, адрес і номерів справ: це чужі персональні дані.

Коментарі — це думки авторів за загальних обставин, а не консультація у вашій справі: обставини вирішують. Щоб отримати відповідь по своїй ситуації, зверніться до фахівця.

Детальний розбір теми

Інші новини рубрики

Судова практикаНабирає чинності18 вересня 2026 р.
28 вересня 2026 р.

Арешт авто боржника в реєстрі МВС знімають за ширшим переліком підстав

З 18 вересня 2026 року арешт транспортного засобу в реєстрі МВС припиняється за постановою виконавця про закінчення провадження з будь-якої підстави ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження», а не лише з частини з них.

Законодавство України (Верховна Рада України)
Судова практикаПозиція Верховного СудуКЦС
25 вересня 2026 р.

Спадщина без родинного зв'язку: ВС змінив практику щодо 5 років проживання

Особа, яка претендує на спадкування в четверту чергу, бо проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років, може встановити цей факт в окремому провадженні. Верховний Суд змінив підхід: заперечення міськради й сплив року з дня смерті самі по собі не створюють спору про право, доки спадщину не визнано відумерлою.

Судова практикаПозиція Верховного СудуКГС
25 вересня 2026 р.

Майно «сховали» у статутний капітал фірми — суд однаково його забрав

Приміщення, яке суд уже повернув громаді, поділили й внесли до статутного капіталу товариства, де директором була попередня володілиця. КГС ВС: така схема — недобросовісна поведінка, і майно витребовується у фірми.