Вдівець хотів половину квартири, заповіданої онуці: суд залишив йому 1/12

Жінка, яка перебувала у шлюбі з 20 липня 2017 року, 30 вересня 2022 року заповіла квартиру онуці. Після її смерті спадщину прийняли чоловік, син, дочка й онука. Квартиру зареєстрували на дружину, але чоловік вважав, що її набули в шлюбі, тож половина належить йому як подружня частка, і до спадщини має увійти лише інша половина.

Маньківський районний суд Черкаської області 3 лютого 2026 року визнав за онукою за заповітом 11/12 квартири, а за чоловіком — 1/12. Це його обов'язкова частка: він має інвалідність II групи, а непрацездатний вдівець за ст. 1241 ЦК України отримує частину спадщини незалежно від заповіту. Черкаський апеляційний суд 4 червня 2026 року залишив рішення без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 28 жовтня 2026 року відхилив касаційну скаргу вдівця (справа № 701/1332/24). Справу він програв через процес, а не через суть спору.

16 квітня 2025 року чоловік подав заяву, якою поруч зі спадковою вимогою просив визнати за ним 1/2 квартири як спільну сумісну власність подружжя (ст. 60 СК України). Районний суд ухвалою від 5 червня 2025 року відмовився її прийняти й повернув: заява одночасно змінювала і предмет, і підстави позову, тобто фактично містила нову вимогу. Суд роз'яснив, що з нею можна звернутися окремим позовом. Цю ухвалу чоловік не оскаржив.

ВС підтвердив: якщо майно було спільною сумісною власністю подружжя, до спадщини входить лише частка померлого. Але суд розглядає тільки ті вимоги, які йому заявили й які він прийняв до розгляду. Нову вимогу апеляційний суд не розглядає (ч. 6 ст. 367 ЦПК України), а касаційний не встановлює нових обставин (ст. 400 ЦПК України).

• Вдів і вдівців, чий чоловік чи дружина заповіли комусь майно, набуте в шлюбі й зареєстроване на померлого.
• Спадкоємців за заповітом, яким той з подружжя, хто пережив спадкодавця, оспорює частину майна.
• Тих, хто має право на обов'язкову частку: непрацездатних вдів і вдівців, малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, непрацездатних батьків.

Постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2026 року у справі № 701/1332/24 (провадження № 61-9767св26). Ст. 368, 1218, 1241 Цивільного кодексу України, ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 49, 353, 367, 400 Цивільного процесуального кодексу України.