«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Процесуальні наслідки відсутності згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності (ч. 5 ст. 74 КК) За відсутності згоди на звільнення особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК), суд вправі звільнити таку особу лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/151»
«Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману Під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України). Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 та у постанові Верховного Суду від 11 січня 2020 року у справі № 761/22687/17 (провадження № 61-6502св19) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3193»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?