«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Розгляд скарг на бездіяльність органів досудового розслідування має здійснюватися в порядку кримінального судочинства Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має здійснюватися виключно в порядку, встановленому КПК України, а не в порядку цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11948»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) та організації незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК) Якщо особа під приводом організації незаконного перетину державного кордону військовозобов’язаним отримує від нього грошові кошти, не маючи реального наміру виконувати обіцяне, а лише використовує вигадану інформацію як спосіб заволодіння чужим майном, такі дії слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК), а не як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК). Визначальним для розмежування цих складів кримінальних правопорушень є мотив та мета вчиненого діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11901»
«Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Необов’язковість встановлення конкретного адресата отримання неправомірної вигоди для кваліфікації дій особи за ст. 369 КК Особа, яка передає неправомірну вигоду, а також посередник у такій передачі не обов’язково повинні бути обізнані про точні дані кінцевого одержувача такої неправомірної вигоди, про розподіл неправомірної вигоди між кількома особами, про точні ролі, які мають виконати одержувачі неправомірної вигоди. Для кваліфікації діяння за ст. 369 КК достатньо встановити, що особа усвідомлювала, що неправомірна вигода надається службовій особі певної категорії для вчинення чи невчинення нею дій з використанням службового становища, окрім випадків, коли йдеться про кваліфікований склад злочину саме за ознакою адресата неправомірної вигоди. При цьому не має кримінально-правового значення невстановлення конкретної службової особи, якій призначалась неправомірна вигода, необізнаність цієї службової особи про передачу коштів або невідомість слідчому прізвища особи, яка діє як посередник, якщо інше не випливає з кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14838»
«Розмежувальна ознака шахрайства та цивільно-правового делікту (умисел на привласнення майна, невиконання зобов’язання) Розмежувальною ознакою між шахрайством та цивільно-правовим деліктом є умисел особи, яка уклала договір про передачу майна, не маючи для цього повноважень. Якщо така особа у момент заволодіння майном мала умисел привласнити таке майно і не виконувати зобов’язання, що виникають з укладеного договору, то її дії містять склад шахрайства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/735»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?