«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Наслідки помилково визначеного апеляційним судом строку невідбутої частини покарання, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків Зарахування апеляційним судом при ухваленні нового вироку до остаточного покарання за сукупністю вироків невідбутої частини покарання за попереднім вироком шляхом її часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, без урахування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк відбування покарання за попереднім вироком на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (день за два)», свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8388»
«Дослідження судом звіту про результати використання поліграфа, без посилання на нього як на доказ у розумінні ст. 84 КПК Чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає перевірки показань особи із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих відповідних даних як доказу. Якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому й звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8454»
«Про можливість проведення обшуку службового кабінету без дозволу слідчого судді Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням. Якщо обшук проводиться у службовому кабінеті слідчого, який був наданий для виконання його службових обов'язків, а слідча дія головним чином зводилася до огляду самого засудженого, його одягу і вмісту його кишень, а також інших предметів, розташованих у кабінеті за допомогою технічних пристроїв і була спрямована на виявлення речовини, нанесеної на купюри, що були передані засудженому перед цим, то такий огляд жодним чином не стосується будь-яких елементів кабінету, де могли зберігатися особисті речі чи документи засудженого, у разі чого могло б виникнути питання про порушення прав засудженого з погляду «розумного очікування конфіденційності», а тому проведення слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст. 235 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9646 Про правові наслідки відсутності захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку і освідування (ст. 87, 234, 237, 241 КПК) Відсутність захисника під час огляду кабінету, особистого обшуку і освідування засудженого не тягне за собою недопустимість доказів, отриманих під час цих слідчих дій, оскільки не могла вплинути на їх властивості. Не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11274 Розмежування освідування від особистого обшуку. Затримання є підставою для проведення особистого обшуку (ст. 208, 241 КПК) Якщо під час затримання особи проводилося освідування, яке було здійснено на підставі постанови прокурора, однак у складеному протоколі відображено відомості про вилучення предметів, які знаходились в кишенях у засудженого, то такі дії виходять за межі освідування і становлять собою особистий обшук. Враховуючи, що особистий обшук є складовою процесу затримання, то законне затримання саме собою є підставою для проведення особистого обшуку, що вказує на законність вказаних дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11275»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?