«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо меж визначення розміру моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначає суд, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Законодавство України передбачає лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди без встановлення граничного ліміту Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11941»
«Необов’язковість встановлення конкретного адресата отримання неправомірної вигоди для кваліфікації дій особи за ст. 369 КК Особа, яка передає неправомірну вигоду, а також посередник у такій передачі не обов’язково повинні бути обізнані про точні дані кінцевого одержувача такої неправомірної вигоди, про розподіл неправомірної вигоди між кількома особами, про точні ролі, які мають виконати одержувачі неправомірної вигоди. Для кваліфікації діяння за ст. 369 КК достатньо встановити, що особа усвідомлювала, що неправомірна вигода надається службовій особі певної категорії для вчинення чи невчинення нею дій з використанням службового становища, окрім випадків, коли йдеться про кваліфікований склад злочину саме за ознакою адресата неправомірної вигоди. При цьому не має кримінально-правового значення невстановлення конкретної службової особи, якій призначалась неправомірна вигода, необізнаність цієї службової особи про передачу коштів або невідомість слідчому прізвища особи, яка діє як посередник, якщо інше не випливає з кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14838»
«Застосування ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні не лише первісного, але й похідних доказів недопустимими Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/234 Неможливість оцінки як доказів процесуальних рішень, змагальних документів (ст. 84 КПК). Відсутність підстав для застосування судом правила виключення похідних доказів (ч. 1 ст. 87 КПК) Процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості. Результати негласної слідчої (розшукової) дії, які були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, визначені частинами 1–3 ст. 87 КПК, не є підставою для визнання недопустимими похідних доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9380 Допустимість доказів, отриманих у результаті НСРД та розсекречених під час судового розгляду, за умови надання стороні захисту часу для ознайомлення Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту в змагальному процесі могла представити суду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. Сторона захисту не зазначила обставин, які б свідчили про те, що відкриття цих документів на стадії судового розгляду настільки обмежило можливості сторони захисту в підготовці захисту, щоб це вимагало визнання всіх результатів відповідної НСРД недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11856»
«Щодо кримінально - правової оцінки дій службових осіб за ст. 364 КК в контексті отримання будь-якої неправомірної вигоди іншою особою Факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв`язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально - правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК; Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК настає і у тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11791 Можливість ознайомлення представників цивільного позивача з матеріалами кримінального провадження після завершення виконання вимог ст. 290 КПК Ознайомлення представників цивільного позивача з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосується вчиненого кримінального правопорушення та завданої матеріальної шкоди може відбуватися і після завершення виконання вимог ст. 290 КПК, що не суперечить вимогам КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14955 Обов’язок апеляційного суду вирішити цивільний позов у разі скасування виправдувального вироку місцевого суду і ухвалення нового вироку Фактично перегляд апеляційним судом виправдувального вироку місцевого суду зумовлює вирішення ним усіх тих питань, які повинен був би вирішити місцевий суд у випадку постановлення обвинувального вироку. Такому твердженню кореспондує і норма п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, згідно з якою у мотивувальній частині вироку суду апеляційної інстанції, у разі визнання особи винуватою, у тому числі зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому. Скасування виправдувального вироку суду першої інстанції з подальшим ухваленням апеляційним судом обвинувального вироку у всіх випадках тягне за собою необхідність вирішення апеляційним судом цивільного позову, заявленого у порядку ст. 128 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14956»
«Щодо необов’язковості проведення фоноскопічного дослідження для використання у кримінальному провадженні результатів НСРД Використання у кримінальному провадженні результатів НСРД не зумовлює обов’язковість проведення фоноскопічного дослідження Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11694»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?