«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо відсутності кваліфікуючої ознаки «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище» Про відсутність кваліфікуючої ознаки ст. 368 КК «вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище» свідчить той факт, що отримання неправомірної вигоди відбулося не в межах повноважень засудженого як начальника сектору реагування патрульної поліції, а під час здійснюваного ним такого поліцейського заходу, як патрулювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12285 Щодо відсутності кваліфікуючої ознаки «вимагання» Зацікавленість особи у вчиненні щодо неї або на її користь певних незаконних дій не може вказувати на вимагання в неї неправомірної вигоди. Тобто кваліфікуюча ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях характеризується насамперед тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається. Якщо свідок погодився надати начальнику сектору реагування патрульної поліції неправомірну вигоду та в подальшому надав її через пособника, усвідомлюючи, що у такий спосіб він уникає настання для себе негативних наслідків, а саме – складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто прагнув обійти встановлену процедуру здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, задовольняючи в такий спосіб власні незаконні інтереси, вимагання неправимірної вигоди виключається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12286»
«Щодо суб’єкта продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16.03.2018, та у тих, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати У кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16.03.2018, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12279»
«Вплив відсутності у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи на допустимість отриманого доказу Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов'язковою складовою. Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14814»
«Щодо використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій для контролю за вчиненням злочину Імітація певних дій, намірів та інших обставин є складовою частиною контролю за вчиненням злочину, для чого ст. 273 КПК надає повноваження органам розслідування на використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Ця обставина не може сама по собі свідчити про провокацію вчинення кримінального правопорушення, якщо не доведені інші обставини, які свідчать про спонукання особи до вчинення злочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11138»
«Керівник органу досудового розслідування Керівник такої структурної одиниці як відділ Підрозділу детективів Головного підрозділу НАБУ, є керівником органу досудового розслідування, а тому має право визначати групу слідчих у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12320»
«Висновок про застосування ч. 6 ст. 36 та ст. 219 КПК щодо обрахування строку досудового розслідування після скасування прокурором вищого рівня постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру Прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники) наділені повноваженнями скасувати постанову прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК. Період з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11078»
«Щодо дій особи, які свідчать про вимагання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК) Про вимагання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК) свідчить те, що директор підприємства спеціально створив для працівника несприятливі умови, за яких останній вимушений був передати йому грошові кошти, щоб уникнути свого звільнення. При цьому потерпілий чітко розумів і усвідомлював, що така неправомірна вигода надається з метою запобігти шкідливим наслідкам та порушенню законних інтересів для себе Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11126 Відмежування ст. 190 КК від ст. 368 КК Якщо потерпілий передав кошти не через обман, оскільки він був обізнаний про порядок свого звільнення з займаної посади, і не добровільно, а в зв’язку з погрозами т. в. о. директора звільнити його з посади у разі ненадання цих коштів та створення останнім умов, за яких той повинен був надати йому неправомірну вигоду, то дії обвинуваченого утворюють вимагання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК), а не шахрайство (ст. 190 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12284»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?