«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«1. Кваліфікація! Дії члена колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК. 2. Щодо форми вираження добровільності згоди на проведення освідування особи 1. Дії члена колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. Кримінальна відповідальність у ст. 368 КК встановлена за конкретні діяння, серед яких є й одержання неправомірної вигоди, без конкретизації успішності досягнення бажаного результату надавачем неправомірної вигоди, тому немає значення яке рішення було ухвалене колегіальним органом (таке яке цікавило надавача неправомірної вигоди або ж навпаки, тобто позитивне чи негативне). 2. Сам факт висловлення ініціативи передання неправомірної вигоди не є достатнім для висновку про існування в діях особи вимагання неправомірної вигоди. Для констатації наявності цієї кваліфікуючої ознаки необхідно встановити, що мала місце погроза вчинення вимагачем дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 3. Правила ст. 241 КПК не передбачають, аби добровільна згода особи на освідування була виражена у письмовій формі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10426»
«Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності особи є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби не є безумовною підставою констатувати підбурювання його до кримінального правопорушення. Адже відповідно до матеріалів справи директор фермерського господарства звернувся до органу прокуратури з заявою про конкретний факт і обставини вчинення заступником керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби корупційного злочину, які потребували перевірки, у тому числі шляхом проведення НСРД. Виконання таких дій охоплювалося закріпленим у ст. 25 КПК процесуальним обов’язком слідчого, прокурора у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування і вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що є складовою засади публічності як однієї з загальних засад кримінального провадження. Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчить про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування заступника керівника структурного підрозділу Держпродспоживслужби і про подальше вчинення ним провокативних дій Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10438 Тести для встановлення наявності чи відсутності підбурювання до злочину за практикою ЄСПЛ. Критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, сформовані Верховним Судом За практикою ЄСПЛ питання про наявність чи відсутність підбурювання до злочину з’ясовується на основі двох тестів: матеріально-правового (сутнісного) і процесуального. Відповідно до матеріально-правового тесту суд під час розгляду обґрунтованого твердження заявника про провокацію насамперед має встановити, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, правоохоронні органи мають продемонструвати, що володіли конкретними об’єктивними та перевіреними доказами підготовки або вчинення злочину до їх втручання. Крім цього, матеріально-правовий тест передбачає перевірку наявності у заявника будь-яких прихованих мотивів звернутися до органів державної влади і співпрацювати з ними. З точки зору процесуального тесту критерієм відповідності таємних операцій вимогам Конвенції є наявність у національному законодавстві чіткого і передбачуваного порядку їх санкціонування, проведення та контролю. На національному рівні має бути забезпечена змагальна судова процедура ретельної та всебічної перевірки заяви про підбурювання, у межах якої повинні з`ясовуватися питання про причини початку таємної операції, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину, наявність чи відсутність і характер будь-якого тиску або схиляння особи до кримінально караного вчинку. Разом із тим, навіть у разі наявності у діях працівників поліції чи осіб, котрі діють під їх контролем, певних ознак підбурювання особа може вважатися жертвою порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції лише за наявності причинно-наслідкового зв’язку між такими діями і вчиненням злочину. Із урахуванням зазначених орієнтирів Верховний Суд у своїй практиці визначив критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, що потребують з’ясування таких питань: чи існували підстави для початку кримінального провадження щодо особи; чи мав заявник, котрий повідомив про протиправні дії, приховані мотиви для цього; чи обґрунтовано проведені НСРД щодо обвинуваченого; якою була поведінка останнього й особи, що співпрацювала з правоохоронними органами; яким був вплив цих органів на вчинення особою дій, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності. Відсутність задокументованих фактів попередньої злочинної діяльності виправданого не є безумовною підставою констатувати підбурювання до кримінального правопорушення. Не притягнення виправданого до кримінальної відповідальності у минулому не нівелювало підстав для початку кримінального провадження щодо нього за заявою викривача. Той факт, що директор фермерського господарства був викривачем в інших справах про корупційні злочини, не свідчив про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування виправданого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14768 Критерії визначення підбурювання під час таємних операцій та їх вплив на справедливість судового розгляду Для встановлення наявності підбурювання до вчинення кримінального правопорушення слід виходити з поєднання змістовного та процесуального критеріїв. За змістовним критерієм підбурювання має місце тоді, коли дії правоохоронних органів виходять за межі пасивного розслідування та містять елементи спонукання особи до вчинення злочину, зокрема прояв ініціативи у контакті із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни на наркотик за межі середньої або апелювання до співчуття заявника, згадуючи симптоми абстиненції, а також особа може бути спровокована у тому випадку, якщо вона не безпосередньо контактувала з поліцейськими, які працюють під прикриттям, але була залучена до правопорушення співучасником, якого безпосередньо спонукала до вчинення правопорушення поліція. Підбурювання може мати місце і щодо співучасників, якщо їх залучення до злочину було зумовлене діями правоохоронних органів через іншу особу. Тягар доведення відсутності підбурювання покладається на сторону обвинувачення за умови, що відповідні доводи сторони захисту не є явно необґрунтованими, при цьому істотне значення має наявність належного правового регулювання, санкціонування та контролю за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. За процесуальним критерієм національні суди мають розглядати скаргу на порушення прав людини таким чином, щоб процес був сумісним із правом на справедливий судовий розгляд, якщо скарга на провокацію забезпечена матеріально-правовим захистом, це покладає на суд обов'язок або закрити провадження у зв'язку з процесуальними порушеннями, або виключити будь-які докази, отримані шляхом підбурювання до вчинення злочину, або призводить до подібних наслідків. Використання доказів, здобутих у результаті підбурювання, є несумісним із гарантіями справедливого судового розгляду, ані пом’якшення покарання, ані визнання вини не усувають наслідків такого порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14773»
«Кваліфікація. Щодо обов'язкової ознаки шахрайства - усвідмолення винним факту заволодіння чужим для нього майном Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить чуже для неї майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника предмета кримінального правопорушення чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет кримінального правопорушення, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10415»
«Обставини, які вказують на провокативність дій у кримінальному провадженні щодо вимагання неправомірної вигоди Провокація у кримінальному провадженні встановлена за сукупністю обставин: заявник працював під контролем правоохоронних органів без оформлення конфіденційного співробітництва; прийшов на зустріч за власною ініціативою без попереднього запису та належного оформлення документів; після інкримінованої події не здійснював навчання в центрі зайнятості, що свідчить про відсутність реального наміру його проходження. Заявник звернувся до особи, яка не мала відповідних повноважень, був ініціатором влаштування на навчання та сам висловив намір вивчитися на електрогазозварювальника. Провокативність дій підтверджується відсутністю реальної необхідності звертатися за допомогою до обвинуваченої особи. Тому суди попередніх інстанцій дійшли аргументованих висновків про існування у кримінальному провадженні провокації злочину й такі висновки узгоджуються з усталеною практикою ЄСПЛ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14788»
«Провокація злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу Провокація злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу останніх на голову міської ради при спілкуванні з ним, що спровокувала голову міської ради до пропозиції надання працівникам поліції неправомірної вигоди в озвученій ними сумі, що змусило його позичити у знайомого кошти для того, щоб запобігти створенню перешкод у реалізації планів розвитку громади, свідчить про відсутність обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, – прямого умислу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10427»
«Щодо невідкладності випадку проведення обшуку автомобіля без ухвали слідчого судді одразу після одержання неправомірної вигоди Обшук автомобіля вважається проведений у невідкладному випадку, якщо він пов'язаний із врятуванням майна, у тому числі одержаної неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, які під час обшуку вилучено, і безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину та яка затримана на місці вчинення кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10820»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?