«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо кримінальної відповідальності за порушення заборони надання неправомірної вигоди службовій особі Кримінальна відповідальність за порушення заборони надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що її надання обумовлене можливостями посади службової особи, її значущістю, статусністю та вагомістю, і переконана у тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає така особа Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11580»
«Необов’язковість наявності доступу до державної таємниці осіб, залучених до проведення НСРД Особи, які залучаються до проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зокрема, поняті, закупники наркотичних засобів, психотропних речовин), не обов’язково повинні мати доступ до державної таємниці. Згідно зі ст. 11 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» такі особи зобов’язані лише не розголошувати таємницю, що стала їм відома у зв’язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14792»
«Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні. Здійснення судом оцінки факту звернення особи із заявою до правоохоронного органу з дати її реєстрації органом, до якого вона була подана у випадку відсутності у заяві дати її написання Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними в такій заяві, та здійснення їх перевірки. Якщо в заяві про вчинення злочину відсутня дата її написання, то оцінка судом факту звернення особи з такою заявою до правоохоронного органу повинна здійснюватися виходячи з дати її реєстрації органом, до якого вона була подана. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9238 Відсутність вимог щодо письмового повідомлення прокурора про початок досудового розслідування. Відсутність заборони та/або обмежень для органу досудового розслідування щодо зміни (доповнення) інформації в ЄРДР в ході здійснення досудового розслідування Вимоги до письмового повідомлення слідчим прокурора про початок досудового розслідування КПК не передбачає. Допускається стисле окреслення в такому повідомленні обставин вчиненого кримінального правопорушення із зазначенням елементів його складу, визначенням попередньої кваліфікації та без опису обставин кримінального правопорушення, що містився у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Орган досудового розслідування, отримавши в ході досудового розслідування більше інформації про вчинене кримінальне правопорушення, зокрема такої, яка впливає на кримінально-правову оцінку вчиненого, повинен відобразити цю інформацію шляхом її коригування в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, що не суперечить положенням КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9239 Оцінка тривалого нерозкриття стороною обвинувачення ухвал про проведення НСРД Невжиття стороною обвинувачення будь-яких дій, спрямованих на розкриття ухвал на проведення НСРД протягом трьох років і формальне оскарження судових рішень з посиланням на безпідставне визнання недопустимими результатів НСРД є ігноруванням позиції Верховного Суду та очевидним зловживанням стороною обвинувачення своїми процесуальними правами та обов’язками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11877»
«Добровільне вчинення корупційного злочину без застосування впливу Про відсутність провокації злочину свідчать активні дії засудженого щодо непроведення перевірки та щодо заволодіння грошовими коштами, а саме ініціював їх передачу та визначив конкретну суму, яку бажав отримати; після їх передачі в автомобілі в обумовленому розмірі не відмовився від свого наміру. Засуджений мав право вибору – відмовитись від отримання будь-яких матеріальних вигод чи прийняти їх, тобто, до нього не застосовувались будь-які засоби впливу, зокрема, шляхом використання прийомів шантажу чи погроз, наполегливого його схиляння до протиправних дій. Водночас, засуджений, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в порушення вимог ч. 1 ст. 24 Закону «Про запобігання корупції», не вжив заходи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, а навпаки активно добровільно вживав заходи, спрямовані саме на одержання неправомірної вигоди. Таким чином суд апеляційної інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14787»
«Відсутність підстав для визнання результатів НСРД недопустимим доказом, у разі неоформлення рішення про залучення особи до участі в НСРД у формі постанови Залучення до конфіденційного співробітництва є однією з організаційних умов проведення слідчих або розшукових дій, а не самою такою дією. КПК не містить вимоги щодо оформлення рішення про залучення особи до участі в негласній слідчій (розшуковій) дії у формі постанови, а тому її відсутність у матеріалах кримінального провадження не є підставою для визнання результатів негласної слідчої (розшукової) дії недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9325 Про визначення того, що складання протоколу контролю за вчиненням злочину за відсутності засудженого не суперечить КПК, а складання протоколів поза межами строку, за ч. 3 ст. 252 КПК, не може свідчити про недопустимість результатів проведеної НСРД Протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від засудженого, що не вимагає його присутності, оскільки він не може засвідчити чи спростувати жодних фактів, свідком яких він не був. Складання протоколу контролю за вчиненням злочину за відсутності засудженого не суперечить КПК. Складання протоколів поза межами строку, визначеного у ч. 3 ст. 252 КПК, саме собою не може свідчити про недопустимість результатів проведеної негласної слідчої дії. Правила допустимості доказів не пов'язують сам факт запізнілого складання протоколу негласної слідчої (розшукової) дії з недопустимістю результатів такої дії, якщо затримка не позначилася на правах сторони захисту, однак може враховуватися судом при оцінці достовірності відображених у ньому відомостей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9344»
«Обставини затримання судді за відсутності згоди Верховної Ради України Положеннями ст. 126 Конституції України визначено, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 Закону «Про статус суддів» № 1145-XIV в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган. Затримання судді без згоди Верховної Ради України не є незаконним, а отримані докази допустимими якщо суддю на вулиці зупинили працівники правоохоронних органів і повідомили, що мають до нього певні запитання, він особисто запропонував пройти з ним до його службового кабінету у приміщенні місцевого суду, це відбулося одразу ж після зустрічі засудженого зі свідком і одержання хабаря, під час проведення оперативнотехнічних заходів (аудіо і відео контролю) у встановленому законом порядку, відсутні інші дані, які б свідчили, що засудженого змусили силою або за наказом перебувати у вказаному приміщенні, де відбувались слідчі дії, та в той же день засудженому було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14311»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?