«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
Стаття 3 Конституції України: судова практика Верховного Суду
Правові позиції Верховного Суду
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Про доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексацію пенсії у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК. Скасування постанови ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби як підстава неможливості визнання особи суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може…»
«Усиновлення іноземцем без дозволу уповноваженого органу не перешкоджає поновленню батьківських прав Усиновлення іноземцем за межами України дитини, яка є громадянином України за народженням («за правом крові»), визнається дійсним в Україні виключно за умови отримання попереднього дозволу…»
«Загальний суб’єкт злочину, передбаченого ст. 110 КК Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК, – загальний, а диспозиція вказаної статті в системному тлумаченні із ч. 2 ст. 18 КК не містить посилань про вчинення цього злочину лише певною особою. З огляду на це твердження…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Про індивідуальний характер щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною Передбачена Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27 липня 2022 року № 2454-IХ (у редакції, чинній…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 3
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 682/956/17
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 160/7546/18
«Юрисдикція спору щодо скарження бездіяльності посадової особи Національної поліції України щодо здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях Спір щодо скарження бездіяльності посадової особи Національної поліції України щодо належного розгляду звернень і скарг потерпілої та здійснення контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях підлягають розгляду у порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1405»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 569/4373/16-ц
«Виселення членів сім’ї колишнього власника квартири у разі переходу права власності на житло до іншої особи Факт переходу права власності на житло до іншої особи не може бути підставою для виселення членів сім’ї колишнього власника квартири, якщо сторони відповідного договору про відчуження житла під час його укладення діяли недобросовісно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/485»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 751/2087/16-а
«Про отримання грошової компенсації за піднайом житла Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 505, не передбачає такої підстави для відмови в призначенні або припиненні виплати щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, як отримання грошової компенсації за піднайом житла чи отримання однієї й тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з інших підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1876 Про різну правову природу щомісячної адресної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошової компенсації за піднайом житла Адресна допомога для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, надається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а грошова компенсація за піднайом житла надається тільки військовослужбовцям, що є різними видами виплат. Грошова компенсація за піднайом житлового приміщення виплачується: особам офіцерського складу в разі, коли вони не забезпечені житловими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали коштом держави грошову компенсацію за належне їм житлове приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їхніх сімей житло; курсантам закладів вищої військової освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які мають сім’ї, у разі ненадання їм житлової площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та житлового приміщення за місцем проходження ними військової служби (навчання). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4687»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 243/10573/16-а
«Про протиправність обмеження права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою дитині, а не її батькам. Тому відмова або зупинення її виплати насамперед призводить до порушення інтересів дитини. Оскільки підставою для зупинення виплати допомоги при народженні дитини слугував акт державного соціального інспектора про відсутність особи за місцем проживання, що не належить до переліку підстав припинення виплати допомоги, визначених законом, то припинення виплати допомоги відбулося не на підставі, не в межах повноважень та не способом, передбачені чинним законодавством України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1920»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016)
«Про ознаки нормативно-правового акта Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта. Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки за для розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4781»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 288/1158/16-к
«Закриття кримінального провадження у разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення, якщо потерпілий підтримує позицію щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення У разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення позиція потерпілого про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення не може прирівнюватися до відмови від приватного обвинувачення і не є підставою для закриття кримінального провадження, регламентованою пунктом сьомим частини першої статті 284 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1446 Повноваження суду змінити кваліфікацію злочину з публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення за відсутності заяви потерпілого Якщо потерпілий не подавав заяву про злочин, але до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження за злочином публічного обвинувачення беззастережно висловився про необхідність застосування щодо винного кримінально-правових заходів примусу, відповідне волевиявлення, зафіксоване у процесуальних документах, є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення після зміни кваліфікації злочину. Якщо ж потерпілий ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом не порушував у будь-який спосіб питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж під час судового розгляду прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення, то така позиція тягне припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі пункту сьомого частини першої та частини сьомої статті 284 КПК (крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1447 Кваліфікація дій засудженого за частиною першою статі 263 КК у разі відсутності спеціального закону, який би регулював порядок поводження зі зброєю У розумінні статті 263 КК України «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Застосування бланкетної норми статті 263 КК України у взаємозв`язку з правилами, викладеними у Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 та Положенні про дозвільну систему, затвердженим постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 576, не суперечить вимогам статті 7 Конвенції, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України щодо застосування кримінальної відповідальності, зокрема вирішення питання про злочинність діяння, лише на підставі закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1448 Повноваження суду змінити кваліфікацію злочину з публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення у разі звернення потерпілого із заявою без визначення правової кваліфікації діяння або з неправильною правовою кваліфікацією Звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією є проявом волі на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що надає суду право за результатами судового розгляду кримінального провадження, розпочатого за процедурою публічного обвинувачення, ухвалити відповідно до встановлених частиною третьою статті 337 КПК меж судового розгляду обвинувальний вирок з перекваліфікацією діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від позиції потерпілого щодо зміни його правової оцінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5059»
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 804/16079/15
«Юрисдикція спору щодо оскарження бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного здійснення контролю за виконанням його уповноваженою особою своїх посадових обов'язків Спір про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного здійснення контролю за виконанням його уповноваженою особою своїх посадових обов'язків підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/669»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 766/21865/17
«Юрисдикція спору про звільнення з-під арешту майна особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення справи за тим же КПК України суд скасував, не вирішивши питання про зняття арешту Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5367»
Постанова Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/3985/17
«Юрисдикція спору щодо встановлення чинності державних актів на земельні ділянки Спір щодо встановлення чинності державних актів на земельні ділянки підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, залежно від складу учасників справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/904»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 385/830/16-к
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № Б-19/207-09
«Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності Після введення процедури ліквідації до арбітражного керуючого (ліквідатора) переходить правомочність власника та керівника боржника; вибуття майна з володіння власника (банкрута) відбувається не за його волевиявленням, а за прямою вказівкою спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство. Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що встановлені Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4865 Належні способи захисту прав та інтересів у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство ВП ВС відступила від власного висновку, сформульованого у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у справі про банкрутство, зазначивши, що у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема: − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону; - якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону); − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України У цій справі на момент звернення позивачів із заявами про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та укладених за його наслідком договорів купівлі-продажу майна боржника спірне майно належало на праві власності переможцю аукціону, з яким боржник уклав договори купівлі-продажу цього майна. Тож, на думку Великої Палати ВС, обраний спосіб захисту у вигляді вимог про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону й договору купівлі-продажу майна боржника і застосування реституції відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права позивачів. Правовим наслідком задоволення судом позовних вимог щодо визнання результатів аукціону з реалізації майна та договору купівлі-продажу майна боржника недійсними є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору. Водночас задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення з боржника на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення є не задоволенням окремої позовної вимоги, а необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10323 Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього в межах справи про банкрутство Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що передбачені Законом про банкрутство (в редакції від 14.05.1992), а саме проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону, не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14891»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 682/1692/17
«Щодо заборони відвідування навчального закладу дитиною, яка не має профілактичних щеплень Держава, встановлюючи заборону відвідування навчального закладу дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу, зокрема і самої нещепленої дитини. Право такої дитини на здобуття освіти у зв’язку з її тимчасовим відстороненням (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) не порушено, оскільки є альтернативні способи отримання освіти та можливість продовження навчання в тому числі в навчальному закладі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3974»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 760/20768/15-к
«Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства є офіційним документом Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки є офіційним документом. Разом із тим, ураховуючи, що подання державному адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства за наведених у вироку обставин містить склад адміністративного правопорушення, то в діях обвинуваченої відсутні склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/202»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 210/2789/15-к
«Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, та розбою за сукупністю злочинів Учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв’язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. Якщо мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання особи отримати матеріальні блага для себе, то її підлягають кваліфікації дії за ч. 4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (як ідеальна сукупність злочинів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5638»
УХВАЛА Велика Палата Верховного Суду у справі № 439/397/17
«Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України), якщо потерпілий помер Якщо внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому заподіяна смерть, то ніхто інший не може висловити його волю під час вирішення питань, пов’язаних з відшкодуванням шкоди у вигляді смерті як підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України. Шкода у вигляді смерті відшкодуванню або усуненню в розумінні ст. 46 КК України не підлягає. У випадку заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди у вигляді смерті потерпілого, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46 Кримінального кодексу України) неможливе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/407»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 149/3298/16-к
«Кваліфікація дій водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік (ст. 135 КК) Дії водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК незалежно від того, чи могла своєчасно надана допомога потерпілому відвернути настання шкоди для його життя чи здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3304»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 753/12729/15-ц
«Можливість виселення з житла - предмета іпотеки Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновки Верховного Суду України щодо виселення з предмета іпотеки, визначивши, що при вирішенні спорів за вимогами нового власника житла про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення колишнього власника житла, яке було предметом іпотеки, судам слід застосовувати положення статті 40 Закону України від 5 червня № 898-IV «Про іпотеку» та статті 109 Житлового кодексу УРСР. При виселенні іпотекодавця з предмету іпотеки суд повинен визначити чи кредит брався для купівлі предмету іпотеки. Якщо кредит брався для купівлі іпотеки, то суд може виселити колишнього власника без надання іншого житлового приміщення. Якщо кредит брався для інших цілей, а не для купівлі предмету іпотеки, то колишнього власника можна виселити лише у інше житлове приміщення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/76»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/5978/14
«Поважна причина пропуску позовної давності у справі про банкрутство Визнаючи причини пропуску строку позовної давності поважними, місцевим господарським судом врахував вчинення ліквідатором дій не в інтересах позивача та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред'явлення позову утрудненим. Зважаючи на викладене, аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через призму Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції стосовно їх відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3864»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 822/3692/17
«Про обмеження продажу алкогольних напоїв Щоб створити безпечні умови для навчання та фізичного розвитку дітей, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень мають право встановлювати обмеження щодо продажу алкогольних виробів на відстані ближчій, ніж 50 м від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2935»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?