«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про перевірку належності до громадянства України в межах процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України Положення Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, не містять вимог щодо самостійного ініціювання органом ДМС у разі відсутності факту встановлення належності особи до громадянства України процедури встановлення належності до громадянства України та ухвалення рішення органом ДМС за наслідками розгляду вказаного питання в межах процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України згідно з вказаним Порядком, окрім вимог щодо здійснення перевірки факту такої належності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8315»
«Щодо порядку заміни члена наглядової ради, який є представником акціонера Положення абзацу другого частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" у системному зв'язку з положеннями абзацу другого частин шостої та сьомої статті 53 цього Закону слід розуміти так, що підстава, визначена в пункті 5 (здійснення письмового повідомлення про заміну члена наглядової ради, який є представником акціонера), є одночасно як самостійною підставою для припинення повноваження члена наглядової ради (що реалізуються в будь-який час із власної волі акціонера), так і тим процесуальним та процедурним механізмом, за допомогою якого акціонер реалізує своє право на заміну члена наглядової ради в разі припинення повноважень з об'єктивних причин, які перебувають поза волею акціонера (пункти 1 -4). Реалізація членом наглядової ради акціонерного товариства свого права припинити повноваження за власним бажанням жодним чином не виключає право акціонера здійснити заміну свого представника без рішення загальних зборів та не обмежує таке право певним строком (зокрема, двома тижнями з дня подання відповідної заяви). Акціонер, представник якого припинив свої повноваження члена наглядової ради відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства", залишає за собою право призначити нового представника на заміну того, що припинив повноваження за власним бажанням, протягом загального строку, на який обрано наглядову раду. КП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КГС ВС від 16.09.2021 у справі №910/3917/20 та від 11.02.2021 у справі №924/344/20 щодо застосування норм частин шостої та сьомої статті 53, частини першої статті 57 Закону "Про акціонерні товариства" у питаннях реалізації акціонером права на заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6844 Щодо оскарження акціонером рішень наглядової ради Акціонер не бере участь безпосередньо в ухваленні рішення наглядовою радою про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, але має право оскаржувати такі рішення, якщо вони прийняті з порушенням порядку ухвалення та меж компетенції неправомочними членами наглядової ради й за відсутності підстав, визначених статутом та законами. Таке право не залежить від кількості акцій, що належить акціонеру Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11471»
«Про визначену законодавцем необхідність у погодженні проектів нормативно-правових актів з АМКУ, які у свою чергу можуть вплинути на конкуренцію Правова норма, закріплена в частині 2 статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», передбачає необхідність обов`язкового погодження з АМКУ проектів правил ринку. За цією нормою також підлягають погодженню з АМКУ і інші нормативно-правові акти Регулятора, яким є НКРЕКП, що можуть вплинути на конкуренцію. Проте, проекти правил ринку підлягають погодженню безвідносно до того, чи має місце можливість їх впливу на конкуренцію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6776»
«Юрисдикційність розгляду скарги на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикційності розгляду скарги на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, визначивши, що така скарга підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6683 Застосування частини чотирнадцятої статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка набрала чинності 28.08.2018, до заборгованості, що виникла до набрання чинності цією нормою Частина чотирнадцята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів і яка набрала чинності 28 серпня 2018 року), застосовується не лише до заборгованості, що виникла після набрання чинності цією нормою, а й до, але продовжила існувати після набрання нею чинності. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6684 Обчислення суми аліментів та заборгованості боржника, який є непрацюючою працездатною особою Кошти, які отримує особа, що здійснює догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, та щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, не включаються до складу доходів, з яких мають сплачуватися аліменти, тому для обчислення суми аліментів та заборгованості боржника, який є непрацюючою працездатною особою, по їх сплаті, мають застосовуватись положення частини другої статті 195 СК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6685 Скасування постанови виконавця про накладення штрафу, якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини виконавця Якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини державного виконавця, який неправильно визначив розмір аліментів та базу їх стягнення, то постанова державного виконавця про накладення штрафу не може вважатися справедливою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6686»
«Наслідки допущення несуттєвого порушення процедури ухвалення адміністративного акта Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8350»
«Про відсутність права доручати проведення обшуку оперативним підрозділам Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6665»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«Про відсутність необхідності врахування необґрунтованих зауважень до містобудівної документації Пропозиції громадськості повинні містити обґрунтування нормативно-правових актів чи стандартів, які, на їх думку, порушуються відповідачем. Проте подані позивачем зауваження за заявами № 1083, №1084, №1089 не містять посилань на жодні нормативно-правові акти.Відтак, всі зауваження з приводу містобудівної документації підлягають обов`язковому розгляду, проте не обов`язковому врахуванню розробником та замовником містобудівної документації. Наявність певних необґрунтованих зауважень не є перешкодою для подальшого розгляду та затвердження такої містобудівної документації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6654 Про повноваження суб’єктів щодо розгляду скарг на дії державних реєстраторів Повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідно до статті 37 Закону № 1952-IV та Порядку № 1128 Міністерство юстиції України отримало з 01 січня 2016, та порядок реалізації таких повноважень визначено з 01 січня 2016. Тобто, до 01 січня 2016 повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди. Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 у справі № 826/12868/16, від 06 лютого 2019 у справі № 826/4906/17. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6767»
«Зупинення виконавчого провадження в разі оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про зміну способу виконання рішення Визначений у статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" обов’язок виконавця щодо зупинення виконавчого провадження в разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду на рішення, за яким видано виконавчий документ, має також виконуватися виконавцем і в разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду про зміну способу виконання рішення, оскільки така ухвала є допоміжним процесуальним актом суду та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6494»
«Умови, за яких особа, яка не була зареєстрована учасником аукціону, може звернутися із заявою про визнання його результатів недійсними в межах справи про банкрутство Звернення в межах справи про банкрутство із заявою про визнання результатів аукціону недійсними особою, яка не є «зареєстрованим учасником аукціону» і щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених статтею 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні), може бути визнано ефективним способом захисту порушеного права такої особи у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою всіх визначених цим Законом дій щодо набуття статусу зареєстрованого учасника аукціону» та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14874»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?