«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
«Умови прийняття на службу до поліції працівника міліції, посада якого скорочена Працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу. При цьому, самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства України не достатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належало до виключної дискреції керівництва такого працівника міліції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8363»
«Про важливість містобудівної документації Містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6650»
«Щодо визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення суду, яким визначено порядок та способи участі батька у вихованні дитини Якщо після ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження мати перестала виконувати рішення суду, проте на час ухвалення державним виконавцем постанови дитина перебувала з батьком, то немає підстав для визнання такої постанови незаконною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7534»
«Про процедурні етапи розширення меж об`єкту природно-заповідного фонду Дії щодо внесення клопотання про розширення меж об`єкту природно-заповідного фонду, дії та рішення про погодження такого розширення, вчинені в рамках відповідної процедури розширення меж об’єкту природно-заповідного фонду, самі по собі не мають наслідком розширення його меж, а є лише частиною стадійної процедури такого розширення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6646»
«Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14367»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку дій уповноваженого органу щодо призначення до розгляду скарг Призначення скарг до розгляду Міністерством юстиції України не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, адже не зумовлює виникнення прав і обов`язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6636»
«Суб'єкт оскарження рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку є складовою процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та може бути оскаржені лише самим банком, а у виключних випадках мажоритарним акціонером, що діє в інтересах банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6625»
«Про перегляд судових рішень за виключними обставинами Положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8389»
«Порядок вирішення судами питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі і звернулася з апеляційною скаргою Етапи вирішення відповідними судами питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі і звернулася з апеляційною скаргою: 1) шляхом залишення без руху апеляційної скарги на стадії перевірки її прийнятності та надання особі можливості подати пояснення щодо порушення її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним рішенням із обранням в подальшому двох варіантів - повернення скарги або відкриття апеляційного провадження; 2) відкриття апеляційного провадження за такою скаргою із подальшим закриттям апеляційного провадження на етапі апеляційного перегляду справи, якщо виявиться, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Визначальною підставою до обрання того чи іншого процесуального наслідку виступає обґрунтованість, якість та повнота наведених в апеляційній скарзі аргументів заявника щодо наявності правових підстав до звернення з апеляційною скаргою. Саме критерій якості та аргументованості наведених заявником підстав, з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, прямо впливає на очевидність і достатність встановлених обставин для прийняття того чи іншого варіанту вирішення процесуального питання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6957»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку акта перевірки, складеного суб’єктом владних повноважень Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням (діями) суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у судовому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6601»
«Про непоширення Закону України «Про державну службу» на голову та заступників голови Фонду державного майна України Статтею 3 Закону № 889-VIII «Про державну службу» визначено коло осіб, на яких не поширюється дія цього Закону, до якого згідно з пунктом 6 частини третьої цієї статті, серед інших, належать голова ФДМ України та його заступники. Оскільки на голову ФДМ України не поширюється дія Закону № 889-VIII, він не може бути керівником державної служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8483»
«Про неможливість апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України КАС України не передбачає права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6559»
«Щодо повернення виконавчого документа у зв’язку з ухиленням боржника від добровільного виконання мирової угоди про порядок участі кожного із батьків у вихованні дитини Відсутність у виконавчому документі доказів, що підтверджують ухилення боржника від добровільного виконання мирової угоди, і те, що сама мирова угода не передбачає строків для добровільного виконання, а її виконання здійснюється за домовленістю сторін та затвердженим графіком, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7539»
«Про можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство Відсутність словосполучення «ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство» в переліку судових рішень, які можуть переглядатися в апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність «ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство» та системне застосування приписів Закону про банкрутство (КУзПБ з 21.10.2019) не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. УВАГА! Відступ від висновку, викладеного у постанові ВС від 13.08.2019 по справі № 5002-17/2743-2009, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції та відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14897»
«Приватно-правовий характер спору щодо отримання спадкоємцем суми ненарахованих страхових виплат Спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивача як спадкоємця щодо визнання права на отримання суми ненарахованих страхових виплат, має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7254»
«Про оскарження висновку Головного управління Національної поліції про призначення одноразової грошової допомоги Висновок не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, яким закінчується розгляд питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Такий документ виступає у якості джерела інформації, у якому зафіксовано дані та інформацію про заявника, причини і підстави призначення такої допомоги, розрахунок її розміру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6066»
«Наслідки закінчення граничного строку здійснення процедури розпорядження майном Відповідно до частини другої статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Системний аналіз положень статей 44 та 49 КУзПБ свідчить, що зазначений строк є граничним (не підлягає продовженню), а клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника можуть бути задоволені судом лише за умови, що продовження процедури розпорядження майном боржника буде здійснюватися в межах зазначеного граничного строку. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. За приписами частини четвертої статті 49 КУзПБ у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9766 Щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном боржника Якщо після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном не було винесено постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації, то задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14854»
«Приватно-правовий характер спору щодо отримання спадкоємцем суми ненарахованих страхових виплат Спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивача як спадкоємця щодо визнання права на отримання суми ненарахованих страхових виплат, має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7254»
«Право члена сім’ї наймача на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням Із урахуванням положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, статей 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6041»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?