«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про ознаки законного інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6131 Про обставини, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6136»
«Про правову підставу для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії Невідповідність здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії, у відповідності до статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6126»
«Про вирішення колізії між Законом України «Про загальну середню освіту» і Законом України «Про освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» є спеціальним у галузі загальної середньої освіти, яка відповідно до статті 29 Закону України «Про освіту» входить до структури освіти. За приписами частини першої статті 26 вказаного Закону трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються, зокрема цим Законом та Законом України "Про освіту". Так, частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» не містить вимоги погодження кандидатури та звільнення з посади керівника комунального загальноосвітнього навчального закладу із органами місцевого самоврядування. За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки як суб`єктів приватного, так і публічного права, а також не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись. При цьому, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом, застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Закон України «Про загальну середню освіту». У разі, якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6124»
«Про неможливість апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України КАС України не передбачає права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6559»
«Про відсутність у учасника справи обов’язку отримувати судове рішення безпосередньо в суді Кодекс адміністративного судочинства України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6057 Про забезпечення апеляційного оскарження судового рішення Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6166»
«Про момент ліквідації юридичної особи Юридична особа, в тому числі та, що є суб`єктом владних повноважень, вважається ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. До цього моменту юридична особа перебуває у процесі ліквідації, а повноваження щодо управління справами такої юридичної особи переходять до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення комісії. При цьому, голова комісії, її члени виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6115»
«Позовна давність, ознаки, умови обмеження права на судовий захист у справі про банкрутство Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права. Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору. Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, щоб зводити нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою, а саме: – строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким; – застосування позовної давності має бути передбачуваним; – механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб’єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3792 Щодо застосування позовної давності під час розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство Під час розгляду кредиторських грошових вимог до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» ЦК України. Стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14852»
«Про поновлення строку звернення до адміністративного суду Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6104»
«Про застосування заходу у вигляді застави в порядку ст. 289 КАС України Звернення особи, до якої застосовано захід у вигляді внесення застави в порядку ст. 289 КАС України з заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не є підставою для припинення застосування такого способу забезпечення ідентифікації, як застава Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6384»
«Щодо суб'єктів права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (стаття 44 ГПК України), тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права і виконувати свої обов'язки в суді (пункт 56.16 постанови ВС від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6349»
«Щодо права на апеляційне оскарження прийнятого у справі процесуального рішення контролюючим органом Наслідки визнання боржника банкрутом, в тому числі щодо відсутності обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), як нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, не означають безпосереднього та безумовного впливу самої постанови про визнання боржника банкрутом на права, інтереси та (або) обов'язки контролюючого органу, а отже, і не дають безумовного права такому органу на апеляційне оскарження прийнятої постанови місцевого господарського суду. Оскільки скаржник не є учасником справи, права цієї особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені і питання про її права й обов'язки судом першої інстанції не вирішувалися, то така особа не наділена процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятого у цій справі процесуального рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6354»
«Про застосування строку давності у спорах, що пов’язані з перерахунком пенсії за вислугу років За змістом положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» строк давності не застосовується лише до вимог щодо перерахунку пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом та відсутня зміна розміру грошового забезпечення, оскільки нормами постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено лише граничний розмір підвищення до пенсії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9110»
«Про підстави розгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку Невизначення порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд місцевої ради відповідним рішенням цієї ради або статутом територіальної громади не може бути підставою для нерозгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6375»
«Щодо кола осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку у справі про банкрутство Поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини. Законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6352»
«Про визначення права на оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, коли суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Лише за наявності таких умов особі, яка не брала участі у справі, забезпечується право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6374»
«Про публічне правонаступництво органів державної влади Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6080»
«Щодо суб'єктів права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство Набуття особою статусу кредитора, а отже, і повної процесуальної дієздатності після ухвалення оспорюваного судового рішення, не обмежує право такого кредитора на оскарження відповідного судового рішення. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням передбаченого статтею 6 Конвенції права на справедливий суд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6350»
«Про право депутата місцевої ради представляти у судах інтереси такої ради Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5958»
«Про відсутність у суб`єкта владних повноважень права на оскарження акта індивідуальної дії (будівельного паспорта) Будівельний паспорт за своєю суттю є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а його скасування, у разі якщо він ще не вичерпав свою дію, впливає на права, обов`язки та інтереси саме його замовника, а не органу, що його видав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5959»
«Про відсутність у учасника справи обов’язку отримувати судове рішення безпосередньо в суді Кодекс адміністративного судочинства України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6057»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?