«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут. При цьому Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10074»
«Порядок оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні (ст. 379 КПК) Оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, як і судового рішення щодо якого вирішувалось питання про виправлення. Під час вирішення цього питання мають бути враховані обмеження права на оскарження судового рішення, передбачені КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14207»
«Спосіб захисту права власності особи на частку у статутному капіталі, якою заволоділа третя особа Визнання припиненим договору позики та визнання удаваним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, укладеного на забезпечення вимог за договором позики, є неналежним способом захисту права власності особи на частку у статутному капіталі. Належним способом захисту позивача є позов про повернення з володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/181 Витребування неодноразово відчуженого майна Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5068 Витребування частки у статутному капіталі товариства як ефективний спосіб захисту корпоративних прав учасника Витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту права власності учасника, який повністю поновлює його порушені корпоративні права та дозволяє здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства. Власник частки може витребувати її від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та набула його з незаконних підстав, незалежно від кількості попередніх відчужень, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею та набувач не мав права його відчужувати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14151 Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14367»
«Відступ! Щодо подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення Відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов, – позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11433»
«Щодо визнання договору недійсним на підставі статті 229 ЦК, якщо мала місце помилка щодо обставин, які мають істотне значення Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України). Апеляційний суд надав правильну оцінку аргументам позивачки про те, що вона вважала, що укладає договір довічного утримання, оскільки за приписами статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У цій справі не можна говорити про помилку при укладенні договору дарування між сторонами, обґрунтовуючи це тим, що позивач думала, що укладає договір довічного утримання, оскільки такого довічного утримання потребувала не позивач, а її мати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3186 Визнання недійсним договору оренди у зв’язку з помилкою щодо істотних характеристик об’єкта оренди через невідповідність фактичної площі майна умовам аукціону та договору Невідповідність фактичної площі об’єкта оренди даним, зазначеним в описі лота електронного аукціону та умовах договору, у разі якщо така різниця унеможливлює використання майна за цільовим призначенням (зокрема, через будівельні норми), є підставою для визнання договору оренди недійсним як такого, що вчинений під впливом помилки щодо істотних якостей речі (стаття 229 ЦК України), за умови відсутності обізнаності або недбальства орендаря. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14160»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?