«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Врахування дорожньої обстановки та порушення ПДР іншим водієм як обставини, що виключають кримінальну відповідальність за ст. 286 КК Кримінальна відповідальність водія за ст. 286 КК виключається, якщо інший водій допустив порушення ПДР, яке перебуває у причинному зв’язку з наслідками, що настали, а також якщо дорожня обстановка (наприклад, наявність відповідних дорожніх знаків) давала підстави водію розраховувати на додержання правил іншим водієм. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2633 Дотримання засади диспозитивності та забезпечення сторонам рівної можливості здійснення права самостійно обстоювати свою правову позицію. Дотримання ст. 290 КПК. Здійснення судом допиту свідків, витребування документів та проведення процесуальних дій на підставі клопотання сторони захисту не є порушенням принципу диспозитивності у кримінальному провадженні, а отримані у такий спосіб докази є допустимими. Дослідження цих доказів за участю сторін під час судового слідства не порушує вимог ст. 290 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5076»
«Порядок розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо порядку розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні, визначивши, що процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/432 Скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у випадку невирішення питання про розподіл процесуальних витрат Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК України та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Це питання може вирішити відповідно до положень частини п’ятої статті 534 КПК України суд, який виніс рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/433»
«Окремі ознаки наявності попередньої змови групи осіб, спрямованої на незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК) Про наявність попередньої змови групи осіб щодо незаконного заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК) може свідчити як безпосереднє вчинення співучасниками дій, спрямованих на заволодіння таким засобом, так і вчинення інших дій у межах попередньо досягнутої домовленості про спільне вчинення злочину (наприклад, сприяння у відкритті транспортного засобу, супровід цього транспортного засобу до місця зберігання). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/754 Право потерпілого надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої йому злочином шкоди. Отримання слідчим дозволу на тимчасовий доступ до зазначених документів. Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. Якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, слідчий для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4302»
«Право «іншої особи» на апеляційне оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди (п. 10 ч. 1 ст. 393, ч. 4 ст. 394 КПК) Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1115»
«Право прокурора на укладення угоди про визнання винуватості. Забезпечення судом засудженому права на захист. Укладення угоди про визнання винуватості є правом, а не обов’язком прокурора, оскільки угода укладається між прокурором та обвинуваченим за ініціативою будь-кого із них. Здійснення судом усіх передбачених кримінальним процесуальним законом заходів для надання обвинуваченому можливості на власний розсуд розпорядитися своїми процесуальними правами, зокрема правом на захист, свідчить про те, що право засудженого на захист не було порушене. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3065»
«Апеляційне оскарження рішення слідчого судді, невіднесеного до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст. 309 КПК) Якщо рішення слідчого судді не віднесено до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст. 309 КПК), але за своїми правовими наслідками є аналогічним наслідкам ухвали про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній (наприклад, ухвала про залишення скарги без розгляду), то це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1031»
«Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого, має місце у випадку, якщо такий працівник без дотримання вимог щодо запобігання провокації злочину спеціально залучив свідка для проведення оперативно-розшукових заходів щодо засудженого до відкриття кримінального провадження, надав свідку до першої зустрічі з засудженим спеціальні засоби прихованого аудіо-, відеофіксування подій, а також ідентифіковані помічені грошові кошти для організації їх передачі як неправомірної вигоди засудженому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/989»
«Кваліфікація у разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК У разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті Кримінального кодексу України, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5646»
«Строки оскарження підозрюваним, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу Главою 24-1 КПК не встановлено будь-яких особливостей щодо порядку оскарження підозрюваним, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу. У цьому випадку застосовуються загальні правила, визначені КПК, стосовно строків оскарження таких ухвал. Правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не застосовується в разі оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7664»
«Право потерпілого надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої йому злочином шкоди. Отримання слідчим дозволу на тимчасовий доступ до зазначених документів. Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. Якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, слідчий для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4302»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Неможливість встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи. Оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб’єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/645 Застосування примусових заходів медичного характеру Відсутність закладів з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом не є перешкодою для застосування судом такого виду примусових заходів медичного характеру, як госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом на підставі ст. 94 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5409»
«Порядок оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення Оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватись в тому ж порядку, що і оскарження виправленого судового рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1078»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Наслідки відсутності у позовній заяві обґрунтування підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді За відсутності у позовній заяві обґрунтування підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат, понесених лікарнею, на лікування потерпілого задоволенню не підлягає Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4006»
«Заборона надання апеляційним судом іншої оцінки доказам без безпосереднього їх дослідження Не дослідивши доказів безпосередньо, для підтвердження або спростування фактичних обставин кримінального провадження апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1133»
«Перегляд за нововиявленими обставинами остаточних рішень. Нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними. Ухвала слідчого судді районного суду, якою скасовано ухвалу слідчого судді та призначено скаргу представника скаржників на постанови слідчого до розгляду по суті, не є остаточним рішенням, а тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1038»
«Кваліфікація за ст. 368 КК (умови настання відповідальності за одержання неправомірної вигоди) Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/801 З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Порушення права на доступ до правосуддя (обмеження заявника у праві подати апеляційну скаргу на вирок, який стосується його прав та законних інтересів) Обмеження заявника у праві подати апеляційну скаргу на вирок, який стосується його прав та законних інтересів, є порушенням права на доступ до правосуддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/829»
«Позбавлення прокурора можливості виступити в судових дебатах на підтримку висунутого обвинувачення Фактичне позбавлення прокурора можливості виступити в судових дебатах на підтримку висунутого обвинувачення унеможливлює забезпечення рівних умов для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків і порушує принципи рівності та змагальності сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1061»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?