«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Відкриття апеляційного провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової документальної виїзної ревізії У разі подання скарги на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової документальної виїзної ревізії, що не передбачена КПК, суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження слід керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, однією з яких є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4085»
«Допустимість як доказу диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди Добровільне надання свідком стороні обвинувачення диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, що було підтверджено ним у судовому провадженні, а не отримання його на підставі тимчасового доступу до речей і документів, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Диск як матеріальний носій є способом збереження інформації з електронного документа та вважається його оригіналом, а тому є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4585»
«Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 369-2 КК. Тлумачення поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилось у примітці ст. 369-2 КК. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК, може бути будь-яка особа, яка на думку того, хто надає неправомірну вигоду, здатна реально вплинути на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Дефініція поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави», що містилася у примітці ст. 369-2 КК з вказівкою на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність, має тлумачитися з урахуванням того, що особа, яка надає неправомірну вигоду особи повинна безсумнівно усвідомлювати належність її до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на її правовий статус і повноваження. Слідчий безсумнівно належить до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зважаючи на його правовий статус. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3266»
«Зловживання особою процесуальними правами у разі використання у поданих до суду документах нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів на адресу суду або інших учасників процесу Використання особою у поданих до суду документах нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів на адресу суду або інших учасників процесу свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності, що може бути визнано судом зловживанням особою своїми процесуальними правами. Вказане може бути підставою для залишення такої скарги без розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3369»
«Обов`язок провести розслідування за заявою про погане поводження Для того щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, - якщо це не можливо з об`єктивних причин, - повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4091»
«Розгляд судом всіх аргументів апеляційної скарги. Дослідження доказів апеляційним судом. У рішенні апеляційного суду повинна надаватися вичерпна відповідь на всі аргументи, що містяться в апеляційній скарзі, а дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2833»
«Апеляційне оскарження рішення про повернення клопотання засудженого про заміну невідбутого покарання більш м’яким та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Рішення місцевого суду, не передбачене кримінальним процесуальним законом, про повернення клопотання засудженого про заміну невідбутого покарання більш м’яким та про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2840»
«Обставини, що свідчать про наявність умислу на збут наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу або прекурсору (ст. 307 КК) Великий або особливо великий розмір наркотичного засобу, психотропної речовини їх аналогу або прекурсору, спосіб упакування та розфасування відповідної речовини може свідчити про наявність в особи умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наявності й інших достатніх, взаємопов’язаних між собою доказів, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин (зокрема, поведінка суб’єкта злочину, дані про те, що особа сама не вживає наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а виготовляє та зберігає їх). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/367»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) (відсутність підстав для призначення державної соціальної допомоги) З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК, саме собою встановлення в Законі № 1768-ІІІ механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 цього Кодексу) за умови, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/721»
«Щодо рішення яке має ухвали касаційний суд за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10406»
«Залишення без руху апеляційної скарги, складеної не українською мовою, з наданням строку на усунення недоліків Якщо апеляційну скаргу, подану до апеляційного суду, складено недержавною мовою, то суд повинен залишити її без руху з наданням строку на усунення недоліків, а не повертати її заявникові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1122»
«Про недопустимість протоколу пред’явлення потерпілим речей для впізнання у разі не зазначення у ньому ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі. Протокол пред’явлення потерпілим речей для впізнання, в якому не зазначено ознак, за якими потерпілі впізнали особисті речі, а наведено лише загальні фрази про ознаки таких речей, не описано їх деталей, є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/883 Про недопустимість протоколу обшуку, якщо у ньому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей Протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей (не зазначено марки, моделі, номера, а також характерних ознак), є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11286»
«Умови одночасного застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування Врахування одних і тих же обставини справи як таких, що дають підстави для одночасного застосування до засудженого положень ст. 69 КК і призначення йому покарання, нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень ст. 75 КК та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов'язаних із пом'якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення особливо тяжкого злочину, повинно мати для цього достатні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5601»
«Розгляд провадження без участі обвинуваченого за наявності обґрунтованого клопотання про його відкладення у зв`язку з перебуванням його в закладі охорони здоров`я чи лікуванням Розгляд кримінального провадження апеляційним судом без участі обвинуваченого, якщо у матеріалах провадження є обґрунтоване клопотання сторони захисту про відкладення розгляду у зв’язку з перебуванням обвинуваченого у закладі охорони здоров’я чи його лікуванням, суперечить принципу змагальності сторін, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1048»
«Виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб Виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, ураховуючи системне тлумачення КПК, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, оскільки перешкоджає суду повно, об’єктивно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке б відповідало вимогам КПК та Конвенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1056»
«Апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів про продовження строку направлення особи до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної експертизи Ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду клопотання слідчого про продовження строку направлення особи до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної експертизи, підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1030»
«Незастосування ст. 75 КК, якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним Якщо одне з кримінальних правопорушень, за вчинення якого засуджено особу, є корупційним, звільнення від відбування покарання, остаточно призначеного за вироком суду, не застосовується (ст. 75 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/642»
«Врахування висновків експерта, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, при встановленні складу злочину, передбаченого ст. 286 КК Суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні правил дорожнього руху (ст. 286 КК), оскільки висновок експерта може вплинути на остаточне рішення суду. Суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, у діях водія вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/753 Збільшення розміру витрат на правову допомогу за цивільним позовом у кримінальному провадженні Збільшення розміру витрат на правову допомогу не є зміною розміру вимог за цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, оскільки такі витрати є одним з видів процесуальних витрат, вирішення питання щодо яких врегульовано положеннями глави 8 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4028»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Розмежування умисного вбивства і умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (спрямованість умислу, суб’єктивне ставлення до наслідків) Умисне вбивство слід відрізняти від заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за спрямованістю умислу винуватого, його суб’єктивним ставленням до наслідків своїх дій: у разі умисного вбивства настання смерті потерпілого охоплюється умислом винуватого, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/665»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?