«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Внесення відомостей в ЄРДР (ст. 366-1 КК) за відсутності висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства Відсутність висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства суб’єктом декларування не позбавляє прокурора повноважень вносити відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, та не є підставою для визнання доказів у цьому провадженні недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/358»
«Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами новоутвореним судом Якщо суддя-доповідач апеляційного суду відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою особи, а в подальшому воно внаслідок ліквідації суду було передано до новоутвореного суду, то цей суд вправі вирішувати питання, які виникають на етапі відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, за правилами ст. 464 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2894»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів при оцінці доказів, яких не було досліджено під час апеляційного перегляду вироку Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4158»
«Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави виникає за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто якщо захист цих інтересів не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4005»
«Оцінка допустимості показань свідка, наданих у судовому засіданні у кримінальному провадженні, направленому на новий розгляд Суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи. За наявності свідчень особи, наданих під час минулого судового розгляду, сторона має право вимагати її допиту під час нового судового розгляду, і в цьому разі суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. Якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку зазначеної особи неможливо, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності останньої під час нового розгляду не може бути підставою для визнання її показань недопустимим доказом. Дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом в ході оцінки достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/860»
«Підтвердження повноважень адвоката у кримінальному провадженні (ст. 50 КПК) Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/837»
«Заборона надання апеляційним судом іншої оцінки доказам без безпосереднього їх дослідження Не дослідивши доказів безпосередньо, для підтвердження або спростування фактичних обставин кримінального провадження апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1133»
«Строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/555»
«Обов`язок провести розслідування за заявою про погане поводження Для того щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, - якщо це не можливо з об`єктивних причин, - повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4091»
«Строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/555»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів щодо встановлення процесуальних строків Ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, якими встановлюються процесуальні строки для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень, згідно зі ст. 309 КПК окремому апеляційному оскарженню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/514»
«Оцінка наявності у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку та джерела створення аварійної ситуації при кваліфікації за ст. 286 КК Для кваліфікації дій особи за ст. 286 КК судам слід виходити не лише звисновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв’язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ст. 286 КК. Зокрема, оцінці підлягає наявність технічної можливості у водія уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/746»
«Оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та скасування арешту майна не підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/519»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Покладання витрат щодо лікування потерпілого за кордоном у разі відсутності згоди на таке лікування особи, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) Якщо особа, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату), не дає згоди на лікування потерпілого за кордоном, такі витрати на лікування належить стягнути із засудженого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7259»
«Про обов′язкове виконання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови слідчого у кримінальному провадженні Постанова слідчого у кримінальному провадженні, яка стала підставою для прийняття оспорюваного рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає обов′язковому виконанню, оскільки остання зобов’язана відповідно до статті 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, також і на підставі Кримінального процесуального кодексу України. Невиконання такої постанови лежало б поза межами правового поля. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1930»
«Суб’єкт підкупу працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК) Працівник підприємства, установи чи організації підлягає кримінальній відповідальності за ст. 354 «Підкуп працівника підприємства, установи, організації» КК якщо він, отримуючи неправомірну вигоду на робочому місці та маючи лікарняний, виконує дії, що входять до діяльності відповідного підприємства, установи чи організації, працівником якого він є. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5596»
«Заборона стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність (при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову) При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/932»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?