«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача (ст. 77 КПК) Положення ст. 77 КПК передбачають підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача і розширеному тлумаченню не підлягають. Обмеження, передбачені ст. 77 КПК, не поширюються на оперативних працівників, які під час виконання доручень прокурора, слідчого, дізнавача користуються повноваженнями слідчого, та проводять слідчі (розшукові) дії або негласні слідчі (розшукові) дії Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6851»
«Право на суд присяжних з урахуванням санкції статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність на момент вчинення злочину Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних у обвинуваченого не виникає якщо на момент вчинення кримінально караного діяння санкція статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність не передбачала покарання у виді довічного позбавлення волі. Подальше посилення законодавцем покарання за вчинене обвинуваченим діяння до довічного позбавлення волі не спростовує цього висновку через заборону зворотної дії закону, що посилює покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13581 Можливість залучення судом захисника обвинуваченому коли процесуальна поведінка захисників за договором свідчить про зловживання процесуальними правами Якщо процесуальна поведінка захисників за договором спрямована на затягування або фактичне унеможливлення здійснення правосуддя, залучення судом захисника шляхом постановлення ухвали про доручення відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням є допустимим способом забезпечення ефективного та безперервного захисту обвинуваченого. Призначення такого захисника додатково до захисників за договором не означає їх усунення від участі у провадженні та не свідчить про порушення права обвинуваченого на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15228»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«Превентивний поліцейський захід у вигляді поверхневої перевірки. Відсутність у протоколі огляду місця події у графі з підписами понятих розшифрування їх прізвищ. Превентивний поліцейський захід у вигляді поверхневої перевірки є способом виявлення заборонених речей, під час якого особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. У випадку виявлення під час вказаного заходу в особи заборонених речей їх не можна вважати такими, що вилучені не у спосіб, передбачений КПК. Відсутність у протоколі огляду місця події у графі з підписами понятих розшифрування їх прізвищ не є істотним порушенням вимог КПК, якщо їх було допитано у суді як свідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6624»
«З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Неможливість оскарження ухвали слідчого судді про звернення в дохід держави застави, внесеної у зв’язку з екстрадиційним арештом особи Ухвала слідчого судді про звернення в дохід держави застави, внесеної у зв’язку з екстрадиційним арештом особи, не підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6506»
«Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. Підтвердження факту примирення потерпілим у суді. Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК – це кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого – у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого. Факт примирення повинен бути підтверджений потерпілим у суді. Якщо цей факт підтверджений не був, то звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6509»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Про правові наслідки незазначення у протоколі обшуку конкретної моделі відеокамери, марки технічного засобу та технічного носія, яким здійснювалась його фіксація У протоколі обшуку вказано, що фіксація обшуку здійснювалася камерою марки «Панасонік». Незазначення конкретної моделі цієї марки технічного засобу та технічного носія не нівелює самого факту застосування такого технічного засобу та змісту зафіксованої за допомогою цього технічного засобу інформації, яку місцевий суд досліджував безпосередньо, за участю сторін, які не висловлювали зауважень щодо невідповідності фіксації дійсному перебігу слідчої дії обшуку. Закон не вимагає зазначення у протоколі про те, що до нього долучаються додатки. Технічний (цифровий) носій із записом, здійсненим під час проведення обшуку, як невід`ємний додаток був долучений до протоколу обшуку та досліджувався судом. Той факт, що на флешносії зафіксовано декілька слідчих дій, не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки зафіксовані на ній слідчі дії (затримання і обшук) фактично є нерозривними в часі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10833»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Використання нецензурної лексики, образливих та лайливих слів чи символів у процесуальних документах як зловживання процесуальними правами Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Наявність вказаної лексики суперечить основним засадам і завданням судочинства, є зловживанням процесуальними правами. Скарга або заява, яка містить нецензурну лексику, що свідчить про зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню заявнику. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5303»
«Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) та його види Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) може бути вчинений як шляхом активної, так і шляхом пасивної поведінки обвинуваченого. Зокрема, обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом активної поведінки, може полягати у повідомленні (зазначенні у заяві) завідомо неправдивих відомостей, що стали підставою для нарахування соціальної допомоги, а обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом пасивної поведінки, – у неповідомленні (незазначенні) обвинуваченим відомостей, що є підставою для фактичного припинення нарахувань та виплат призначеної соціальної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5299»
«Відсутність порушення права на захист у зв’язку з залученням перекладача під час проведення усіх слідчих і процесуальних дій За відсутності заяв підозрюваного та його захисника про те, що процесуальні документи є незрозумілими підозрюваному у зв’язку з відсутністю їх перекладу його рідною мовою, немає підстав стверджувати про порушення його права на захист через неякісний переклад цих процесуальних документів, якщо усі слідчі і процесуальні дії у кримінальному провадженні з підозрюваним проводилися за участю перекладача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5304»
«Застосування апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів при скасуванні виправдувального вироку. Випадки, коли нове безпосереднє дослідження доказів апеляційним судом не вимагається. Положення ст. 23 КПК не слід розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли йдеться про скасування виправдувального вироку. У випадку, якщо апеляційний суд робить лише юридичну оцінку ситуації, але не ставить під сумнів установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, то це не вимагає нового безпосереднього дослідження доказів цим судом. Тобто, апеляційний суд в кожному конкретному випадку, визначає обсяг дослідження доказів, який буде достатнім для встановлення обставин кримінального провадження, з дотриманням норм кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5664»
«Про допустимість посилання суду на неоприлюднене рішення за умови законного обмеження доступу до нього Заборона оприлюднення певного судового рішення не позбавляє суд можливості надалі посилатися на нього під час ухвалення інших рішень, оскільки подібне обмеження здійснюється для забезпечення захисту інформації, яка охороняється законом, на підставі пункту четвертого частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», тобто має законну підставу та легітимну мету і загалом відповідає принципу пропорційності. Доступ до таких відомостей здійснюється в особливому порядку, що зумовлений винятковою цінністю відповідної інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5413 Про порядок оскарження проведення оперативно-розшукової діяльності без подальшої реєстрації кримінального провадження. Наявна правозастосовча практика з приводу предметної юрисдикції спорів щодо оскарження дій, рішень чи бездіяльності правоохоронних органів була сформульована у тих справах, де спільною ознакою спірних правовідносин був факт реєстрації кримінального провадження. Оперативно-розшукові дії, якщо й були предметом оскарження, то у розглянутому вище випадку мали своїм процесуальним продовженням внесення відомостей у ЄРДР, початок кримінального переслідування й набуття сторонами статусу учасників кримінального провадження. Водночас характерною і відмінною обставиною цієї справи є той факт, що оскаржувані ним дії відповідача не призвели до внесення відомостей у ЄРДР. Цей факт ставить під сумнів можливість безпосереднього та оперативного вирішення його позову за правилами кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5424»
«Апеляційне оскарження рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК. Оскарження ухвали слідчого судді про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням вимог ч. 2 ст. 132 КПК Серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: - ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); - ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню. З огляду на те, що постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2 ст. 132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4883»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?