«Момент набуття статусу підозрюваного Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких…»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких…»
«Кваліфікація. Розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 та ст. 367 КК. Щодо оцінки судом використаних експертом методик і підходів Якщо службова особа прокуратури здійснює розслідування кримінального провадження з метою збагачення за рахунок матеріальних цінностей, здобутих у ході такого розслідування, то це свідчить про наявність у її діях саме корисливого мотиву, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, а не ознак службової недбалості, визначених ст. 367 КК. Невиконання обов’язку, вимоги про повернення майна свідчить про закінчення привласнення Суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методикам і підходам, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10417»
«Апеляційний суд не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів у разі закриття кримінального проваджененя за п.2 ч. 1 ст. 284 КК у зв'язку зі не встановленням об'єку кримінального правопорушення Якщо апеляційний суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, у зв’язку з не встановленням об’єкту кримінального правопорушення, то він не зобов’язаний досліджувати усю сукупність досліджених місцевим судом доказів. Водночас, закриваючи провадження, апеляційний суд не має права покладати в основу рішення докази, які не були предметом його безпосереднього дослідження Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10447»
«Щодо проведення огляду місця події - автомобільної дороги без ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів Автомобільна дорога, доступна для необмеженого кола осіб, тому не становить собою річ, доступ до якої для проведення огляду місця події вимагає спеціального дозволу її володільця або рішення слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Певні недоліки оформлення протоколу огляду місця події самі по собі не дають підстав для висновку про недопустимість його результатів. Ці недоліки мають оцінюватися в контексті достовірності відомостей, відображених в протоколі, а також їх достатності для встановлення тих обставин, на які посилалася сторона обвинувачення, у сукупності з іншими представленими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10435»
«Правові наслідки відсутності захисника під час затримання особи. Щодо огляду інформації яка міститься в телефоні Відсутність захисника під час затримання особи не свідчить про незаконність особистого обшуку затриманого та вилучення у нього телефону. Огляд інформації, що міститься в телефоні, не становить собою негласне втручання у приватне спілкування, передбачене § 2 Глави 21 КПК, і доступ до інформації, що містилася в ньому не вимагає отримання окремого дозволу у порядку, визначеному тимчасовим доступом до речей і документів, що регулюється Главою 15 КПК, якщо сторона обвинувачення отримала телефон підозрюваного в своє володіння на підставі законно проведеного обшуку, обставини якого не дають підстав для визнання цього телефону недопустимим доказом Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10434»
«Щодо кваліфікації дій працівниці "Укрпошти" за ст. 111 КК Верховний Суд указав, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього. Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК. Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини справи вказують на те, що працівниця «Укрпошти» діяла саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, а її дії полягали в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Отже дії засудженої містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10408»
«Втрата свідомості, як ознака насильства при розбої (ст. 187 КК). Щодо обов'язковості провення екпертизи для встановлення вартості майна, яким заволоділа особа Якщо потерпіла стверджувала, що внаслідок заподіяння щодо неї насильства вона втрачала свідомість, то відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи, яка не проводилася у зв’язку зі сплином певного часу між подією злочину і зверненням потерпілої до правоохоронних органів, не указує на відсутність доказів наявності в діях особи об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК. Відсутність експертизи визначення вартості майна, яким заволоділа особа, не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 187 КК у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи, оскільки цей склад злочину вважається закінченим з моменту здійснення нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, і не містить мінімальної суми збитку для цього кримінального правопорушення. Крім того визначення вартості викраденого майна може бути здійснено шляхом дослідження сукупності інших доказів, зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10414»
«Щодо використання у виділеному кримінальному провадженні доказів, здобутих в результаті НСРД у первинному кримінальному провадженні Використання у виділеному кримінальному провадженні доказів, здобутих у результаті НСРД у первинному кримінальному провадженні, не потребує ухвалення слідчим суддею рішення в порядку ст. 257 «Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації» КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10220»
«Суб'єкт злочину, передбаченого ст. 437 КК (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) Діяння, визначені у статті 437 КК, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій. Планування, підготовка, розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, та ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності у суб’єктів або відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів, або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами. Вони можуть, зокрема, але не виключно: окреслювати загальний курс розвитку держави, реалізовувати його; представляти державу у міжнародних відносинах; впливати на її нормотворчу діяльність; формувати державну політику; формувати національну ідеологію та забезпечувати її впровадження у життя через масовий вплив на суспільну думку; затверджувати склад і керувати збройними силами, підпорядкованими державі, а також незаконними воєнізованими чи збройними формуваннями; визначати стратегічні завдання для економіки та промисловості (в тому числі спрямовані на обслуговування ними військових цілей); забезпечувати фінансування воєнних заходів; керувати матеріально-технічним забезпеченням впровадження цих заходів. До осіб із відповідними можливостями можуть належати, наприклад: глави держав та урядів; члени парламенту; лідери політичних партій; дипломати; керівники спецслужб; командири збройних сил, підпорядкованих державі, а також незаконних воєнізованих чи збройних формувань; інші особи, які фактично діють як військові командири; керівники органів виконавчої влади, які здійснюють функції з вироблення та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері діяльності збройних формувань і обігу зброї; керівники, правовий статус яких не охоплюється поняттям військового командира і які здійснюють владу або контроль щодо осіб, які беруть участь в агресивній війні чи агресивних воєнних діях; інші особи, які хоча й не займають формальних посад, проте здатні реально впливати на військово-політичні процеси, пов’язані з плануванням, підготовкою, розв’язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту та веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9994 Кваліфікація дій, вчинених під час збройного конфлікту за ст. 438 КК України Вчинені в умовах збройного конфлікту дії, що охоплюються заборонами, встановленими нормами міжнародного гуманітарного права, і становлять їх серйозне порушення, кваліфікуються лише за статтею 438 КК і додаткової правової оцінки за іншими статтями цього Кодексу не потребують. Терміни, якими одні й ті самі діяння позначені у нормах міжнародного гуманітарного права і національного закону про кримінальну відповідальність, можуть відрізнятися. Однак для подолання конкуренції положень статті 438 КК з іншими кримінально-правовими нормами вирішальне значення має зміст дій, поставлених особі за провину, - чи порушують вони закони і звичаї війни, встановлені чинними для України міжнародними договорами. Кваліфікуватися за іншими статтями Особливої частини КК можуть діяння, які хоч і вчинені під час збройного конфлікту, проте не охоплюються заборонами, передбаченими нормами міжнародного гуманітарного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9995 Кваліфікація дій за ст. 260 КК України Визначальною юридичною ознакою незаконного збройного формування, відповідальність за участь у якому передбачена частиною другою статті 260 КК, є наявність у відповідної воєнізованої групи вогнепальної, вибухової або іншої зброї. Сам факт озброєності такої групи перетворює участь у ній на самостійний більш тяжкий злочин порівняно з участю в незаконному воєнізованому формуванні, оскільки розцінюється законодавцем як обставина, що значно підсилює соціальну небезпеку діяльності угрупування. Озброєність воєнізованого угрупування передбачає зберігання, передачу один одному і носіння зброї його учасниками. Тому стаття 263 КК застосовується лише щодо протиправної поведінки, яка не охоплюється безпосередньою діяльністю незаконного збройного формування: придбання зброї для його створення або ж для озброєння вже існуючого формування із зовнішніх джерел, передача або збут предметів злочину іншим особам, котрі не є учасниками угрупування, тощо. Відповідно до встановлених судами фактичних обставин провадження придбані у складі не передбаченого законом збройного формування вогнепальну зброю і бойові припаси засуджені носили та зберігали при собі лише під час виконання завдань незаконного збройного формування, а також вчинення у його складі інших злочинів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9996»
«Щодо дотримання вимог ст. 290 КПК і реалізації стороною обвинувачення своїх прав Якщо стороні захисту було надано доступ до матеріалів досудового розслідування і вона, маючи можливість детально ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та викласти свої зауваження з приводу того, з чим вона не погоджується, а також заявити клопотання про проведення додаткових процесуальних слідчих дій, проте таким правом вона не скористалася, то порушень КПК не допущено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11858»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?