«Момент набуття статусу підозрюваного Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому КПК, або з моменту її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому внесення відомостей до ЄРДР чи проведення щодо особи процесуальних…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недостатність лише посилання суду на положення відомчих нормативних актів щодо проведення експертизи для визнання висновку експертизи недопустимим доказом у кримінальному провадженні Саме по собі посилання суду на положення відомчих нормативних актів без встановлення порушення вимог КПК та без…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Значення поняття «стандарт доведення поза розумним сумнівом» Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований…»
«Проведення впізнання речі за її фотокартками та допустимість отриманого доказу Хоча у ст. 229 КПК прямо не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотокартками, проте закон не містить прямої заборони для цього. Потреба в такому впізнанні може бути зумовлена відсутністю самої речі на…»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого…»
«Відсутність мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яким в оскарженому вироку суд дав оцінку Відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів за умови, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких…»
«Щодо виконання вироку стосовно особи, яка була обміняна як військовополонений, та повернулася на підконтрольну Україні територію Чинним законодавством передбачено підстави та порядок передачі засудженого для обміну як військовополоненого, проте відсутні законодавчі обмеження щодо направлення таких…»
«Допустимість висновку експерта як доказу у випадку відсутності понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи Відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КПК відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. А у частинах 2–5 ст. 241 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальний порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенніосвідування особи. У цьому випадку згадане положення ч. 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4303»
«Протокол слідчого експерименту, в якому всупереч вимогам ст. 104 КПК відсутні дата та час проведення слідчої дії, а також дані та підписи учасників цієї слідчої дії, які брали в ній участь, не є офіційним документом Зазначення в обвинувальному акті, яким слідчий обвинувачувався у вчиненні службового підроблення (ч. 1 ст. 366 КК) двох самостійних дій, що передбачені як альтернативні в цій статті та є взаємовиключними, а саме складання неправдивого офіційного документа (протоколу слідчого експерименту) та одночасно внесення до офіційного документа неправдивих відомостей, є неконкретним і свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність Протокол слідчого експерименту, в якому всупереч вимогам ст. 104 КПК відсутні дата та час проведення слідчої дії, а також дані та підписи учасників цієї слідчої дії, які брали в ній участь, не є офіційним документом у розумінні примітки ст. 358 КК, а тому не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9977»
«Про відсутність обов’язку забезпечення присутності захисника під час проведення обшуку житла Слідчий, прокурор не зобов’язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов’язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9959 Про необов'язковість дозволу слідчого судді на проведення особистого обшуку, який проведений під час затримання КПК визначає можливість проведення особистого обшуку особи виключно з двома конкретними обставинами, а саме: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК. Тобто обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а проводиться під час затримання особи чи обшуку житла та іншого володіння з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ч. 5 ст. 236 КПК. Якщо особистий обшук було проведено під час затримання особи, то отримання ухвали слідчого судді з дозволом на проведення такого обшуку КПК не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11278 Про можливість залучення понятих у іншому кримінальному провадженні в якості понятих та допиті їх як свідків (ст. 223 КПК) Судимість або участь свідків у минулому як понятих або під час інших слідчих дій (операціях правоохоронних органів) в інших кримінальних провадженнях – не є перепоною для їх участі як понятих у кримінальному провадженні та допиті їх як свідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11279»
«Щодо відмежування огляду предметів від їх впізнання КПК не забороняє надавати учасникам кримінального провадження, які беруть участь в огляді предметів, відповідні пояснення, а тому якщо вони були внесені до протоколу, це не надає підстав вважати, що під виглядом огляду предмету було проведено впізнання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10846 Щодо обґрунтованої відмови в повторному допиті малолітньої потерпілої, яка була допитана в порядку ст. 225 КПК Якщо слідчий суддя допитав малолітню потерпілу в порядку ст. 225 КПК, то суд може відмовити в її повторному допиті з огляду на рекомендації психолога та переслідування легітимної мети - захисту психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11663»
«Відсутність у КПК вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД. Відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення про таке залучення із зазначенням даних про особу, яка залучала іншу особу до конфіденційного співробітництва, не свідчить про наявність порушень КПК, які могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8023 Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв’язку з відомостями про джерело походження коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9865 Проведення впізнання за фотознімками, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу У разі необхідності положення ч. 6 ст. 228 КПК дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред’явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. Процесуальний закон не забороняє проведення впізнання в разі особистого знайомства з особою, яка впізнає. ОП ККС ВС відступила від позиції щодо оцінки недотримання положень ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону, викладеної у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.07.2022 в справі № 758/14965/14-к (провадження № 51-3876км21). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9866 Відсутність порушення вимог КПК у разі залучення особи до конфіденційного співробітництва за відсутності окремої постанови про залучення конфідента Відсутність у матеріалах справи окремої постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва чи залучення до участі в НСРД як конфідента не свідчить про порушення вимог КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9867 З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Розмежування огляду від обшуку. Підстави для проведення огляду місця події. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Якщо у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які були підставою для проведення огляду місця події, крім того слідчий провів огляд житла без згоди на проникнення та за відсутності підстав для цього, а відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР уже після проведення огляду місця події, при цьому слідчий суддя надав дозвіл на обшук постфактум з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речових доказів, за таких обставин слідчим було проведено не огляд місця події, а обшук, тому протокол огляду місця події є недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10841»
«Щодо недопустимості доказу, який підтверджує алібі обвинуваченого Доказ, який підтверджує алібі обвинуваченого, наданий під час судового засідання без підтвердження способу та порядку отримання цього доказу, а також ненадання мобільного телефону, в якому цей доказ зберігався, є недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9955»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?