«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Про порядок поновлення на посаді в новоствореному органі У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду,…»
«Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими…»
«Відсутність підстав для звільнення працівника у разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України У разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження…»
«Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення…»
«Про повноваження зборів суддів щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду за неналежне виконання обов’язків Незалежність судді і авторитет суду залежать, як від якісного адміністрування, так і від злагодженої взаємодії між суддями і керівником апарату у організаційно-технічному та інформаційному забезпеченні діяльності суду, передумовою якої є високі професійні та морально-етичні якості керівника апарату суду, а тому, встановивши невиконання керівником апарату суду своїх обов’язків, законодавець наділяє збори суддів як орган суддівського самоврядування повноваженнями висловити недовіру такому керівнику, що тягне за собою звільнення його з посади, при цьому без можливої участі керівника апарату суду на цих зборах та заслуховування звіту про його діяльність. Такі повноваження за своєю суттю є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого колегіального органу суддівського самоврядування - зборів суддів. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Водночас, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено і не визначено чітких підстав та критеріїв висловлення недовіри керівнику апарату суду. Підставами ж для висловлення недовіри може бути будь-яке неналежне виконання керівником апарату суду своїх посадових обов`язків тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12126 Про необхідність прийняття окремого рішення зборів суддів для звільнення керівника апарату суду Протоколом зборів суддів фіксуються перебіг засідання зборів суддів, відомості про розгляд організаційних питань, суть питання, які обговорюються та стислий перебіг такого обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення. При цьому, за своєю суттю фіксація входить у складову протоколу, не є самостійним актом і не може вважатися власне рішенням, прийнятим за результатом обговорення питання.Підставою для звільнення керівника апарату суду має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри. При цьому під «належним чином» мається на увазі окреме рішення, як форма акту колегіального органу суддівського самоврядування, що відповідатиме аспектам правової визначеності (не у формі протоколу). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12127»
«Щодо правового статусу премії з нагоди професійного свята як заохочувальної виплати Премію з нагоди професійного свята, що належить до заохочувальних виплат і не є імперативно передбаченою законодавством, може бути відтерміновано роботодавцем у межах його адміністративних повноважень. Така премія має разовий характер, застосовується як захід заохочення працівника та не є гарантованою для працівника виплатою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12391 Щодо правового статусу премії з нагоди професійного свята Премію з нагоди професійного свята, що належить до заохочувальних виплат і не є імперативно передбаченою законодавством, може бути відтерміновано роботодавцем у межах його адміністративних повноважень. Така премія має разовий характер, застосовується як захід заохочення працівника та не є гарантованою для працівника виплатою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12392»
«Про порядок розподілу судового збору у трудових спорах при частковому звільненні від його сплати У трудових спорах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. При наявності інших вимог, не пов'язаних зі стягненням заробітної плати та поновленням на роботі (наприклад, відшкодування моральної шкоди), судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах. У разі сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірно сплачена сума підлягає поверненню за клопотанням особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12210»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут не заперечує можливості скасування в апеляційному порядку рішення, допущеного до негайного виконання, проте на стадії апеляційного оскарження віддає перевагу інтересам працівника. У випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі факт подальшого скасування цього рішення в апеляційному порядку не позбавляє особу права на отримання середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення та, відповідно, не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити таку виплату. Інакше застосування статті 236 КЗпП може атакувати принцип обов`язковості судового рішення та здатне підважити процесуальний інститут звернення рішення суду до негайного виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8102»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?