«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Щодо права директора товариства на вихідну допомогу, розраховану з фактично виплачуваного окладу за відсутності рішення загальних зборів про його встановлення Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності…»
«Про правовий статус Фонду соціального страхування України Фонд соціального страхування України був юридичною особою публічного права, але водночас визначався як самоврядна організація, оскільки його діяльність та оплата праці його персоналу здійснювалися за рахунок коштів соціального страхування…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової…»
«Відповідальність директора товариства за правильність нарахування та виплату собі заробітної плати Директор товариства на підставі частини п'ятої статті 65 ГК України, частин першої – третьої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також положень статуту товариства несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству шляхом виплати собі заробітної плати в більшому розмірі, ніж це визначено штатним розписом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9004 Межі відповідальності генерального директора за збитки, пов’язані з нарахуванням та виплатою заробітної плати Генеральний директор як член ради директорів не несе відповідальності за збитки товариства, пов’язані з нарахуванням або контролем правильності нарахування заробітної плати, якщо відповідні функції не віднесені до його компетенції статутом, внутрішніми документами або договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13335 Курсова різниця при виплаті зарплати в іноземній валюті не є збитками товариства Курсова різниця, що виникає при виплаті заробітної плати, встановленої в іноземній валюті, є складовою трудового зобов'язання з оплати праці, а не збитками товариства. Звернення посадової особи до суду за захистом трудових прав не може кваліфікуватися як правопорушення, що завдало збитків роботодавцю, якщо судом визнано обґрунтованість вимог працівника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13595 Відповідальність посадової особи за збитки обмежена її компетенцією Якщо певні обов'язки не віднесені до компетенції посадової особи відповідно до статуту, внутрішніх документів чи договору, така особа не може нести відповідальність за збитки, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням цих обов'язків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13627»
«Коли зміна істотних умов праці може бути визнана законною Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7288»
«Введення контрактної форми трудового договору замість строкового трудового договору Введення контрактної форми трудового договору замість строкового трудового договору є зміною істотних умов праці. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7476»
«Різниця між звільнення з державною служби з підстав порушення службовцем присяги та за вчинення дисциплінарного проступку Звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. В основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок не може бути звільнений за порушення Присяги якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9412»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?