«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Про законність звільнення за угодою сторін за відсутності доказів мобінгу Звільнення працівника за угодою сторін є правомірним за наявності дійсного волевиявлення обох сторін. Працівник зобов'язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами. Неідентифіковані аудіозаписи,…»
«Про правомірність звільнення працівника за заявою, написаною в умовах перебування під вартою Перебування працівника під вартою в день написання заяви про звільнення за власним бажанням не свідчить про відсутність волевиявлення чи застосування психологічного тиску. Роботодавець має право звільнити…»
«Про юридичну відповідальність роботодавця за порушення норм трудового законодавства, а саме несвоєчасного розрахунку при звільненні працівника Виплата середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, здійснена військовою частиною на підставі судового рішення згідно з…»
«Про відповідальність за повідомлення недостовірних відомостей У правовому контексті термін «повідомлення недостовірних відомостей» означає надання або поширення неправдивої, хибної чи перекрученої інформації, що не відповідає дійсності, а у разі умисного вчинення таких дій за законодавством України…»
«Щодо звільнення працівника за частиною 3 статті 38 КЗпП Для звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП України через порушення роботодавцем законодавства про працю необхідно, щоб такі порушення мали місце та не були усунуті на момент подання працівником заяви про звільнення. Якщо на час подання…»
«Юрисдикція спору про регресне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю Спір за позовом КП до колишнього головного інженера про відшкодування шкоди в порядку регресу у зв'язку з виконанням КП рішення суду щодо відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок…»
«Щодо визнання припиненими трудових відносин між директором товариства та товариством на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) Для належної реалізації права на звільнення за власним бажанням директор товариства має за власною ініціативою як виконавчий орган скликати…»
«Щодо строків звернення до суду з трудовим спором Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов'язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або…»
«Щодо застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у випадку звільнення голови ОСББ Норма п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України передбачає можливість (а не обов’язковість) звільнення голови ОСББ, що не виключає можливості звільнення посадової особи з інших підстав, зокрема за згодою сторін (п. 1 ст. 36…»
«Застосування положень законодавства про працю у спорах за позовом директора товариства про припинення повноважень ВП ВС відступила від правових висновків КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та КГС ВС від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 щодо застосування положень законодавства про працю у спорах за позовом директора товариства про припинення повноважень, визначивши, що відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. За відсутності встановлених судами обставин укладення з директорами трудових договорів (контрактів) норми законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не застосовуються. Для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків. Директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9744 Закриття касаційним судом провадження у справі у разі смерті або припинення сторони без правонаступництва За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15299»
«Порядок виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності при звільненні Допомога по тимчасовій непрацездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, відноситься до виплат, які належать працівнику при звільненні, тому у разі несплати яких настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України. Для віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, що виплачується Фондом соціального страхування починаючи з шостого дня непрацездатності, до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 КЗпП України, визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені. Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні частини першої статті 116 КЗпП України такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Якщо страхові кошти не були перераховані, але комісія із соціального страхування підприємства вчасно розглянула питання про оплату листа непрацездатності, роботодавець відправив заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то Фонд несе відповідальність шляхом нарахування і стягнення індексації вказаної виплати. Якщо комісія чи роботодавець не вчинили таких дій, то відповідальність за невиплату відшкодування покладається на роботодавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9785»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?