«Про правовий режим нерухомості, щодо якої подружжям укладено попередній договір купівлі-продажу Попередній договір щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна не є правовстановлювальним документом, а тому об’єкт нерухомості, право власності на який зареєстроване за іншою…»
«Щодо поділу майна подружжя в Україні за наявності спільної нерухомості за кордоном Спір про поділ нерухомого майна подружжя, що знаходиться за межами України, підлягає виключній підсудності суду держави його знаходження, тому український суд зобов’язаний закрити провадження у цій частині, а не…»
«Щодо презумпції спільності майна подружжя стосовно будинку, збудованого до шлюбу, але введеного в експлуатацію та зареєстрованого в період шлюбу Самі лише факти введення новозбудованого житлового будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього під час шлюбу не є достатніми…»
«Щодо солідарної відповідальності подружжя за позикою, отриманою одним із них Договір позики, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Наявність нотаріально засвідченої згоди дружини на…»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі…»
«Визначення вартості майна, відчуженого одним із подружжя проти волі іншого, у справах про поділ майна подружжя У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова…»
«Щодо поділу іпотечного майна між подружжям Перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнанню права власності на частку кожного з подружжя, оскільки такий поділ не є розпорядженням предметом іпотеки і не припиняє дії іпотечного договору. Особа, яка…»
«Щодо неприпустимості подання до суду неперевірених процесуальних документів, згенерованих штучним інтелектом із посиланнями на вигадані судові рішення Подання до суду процесуальних документів, що містять недостовірну інформацію, зокрема, посилання на неіснуючі постанови чи правові позиції…»
«Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені…»
«Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,…»
«Щодо відшкодування витрат на медичні послуги, оплачені під час шлюбу, при поділі майна подружжя Витрати на медичні послуги (операція та реабілітація), оплачені з спільних коштів подружжя під час шлюбу та спільного проживання, не підлягають відшкодуванню одним із подружжя іншому при поділі майна,…»
«Правовий режим майна, придбаного у період шлюбу за особисті кошти одного з подружжя Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти…»
«Відсутність законодавчих підстав для визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим Законодавство не передбачає визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим, оскільки у такому разі суд вирішуватиме питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5608»
«Юрисдикція спору про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи Спір про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи підлягає розгляду у порядку господарського судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5711 Щодо необхідності отримання згоди одного з подружжя на розпорядження іншим часткою в статутному капіталі приватного підприємства Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо згоди одного з подружжя на розпорядження іншим часткою в статутному капіталі приватного підприємства, визначивши, що розпорядження часткою в статутному капіталі приватного підприємства, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя здійснюється за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним з подружжя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5712 Недійсність договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України та відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо недійсності договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого, визначивши, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи – контрагента за таким договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5715»
«Визнання недійсним та/або скасування протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання не є належним способом захисту Такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб'єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає. У судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14409»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
«Визначення частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлою особою є неможливим Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5002»
«Щодо присудження одному з подружжя грошової компенсації вартості його частки у спільному майні у порядку поділу спільного майна подружжя Один із подружжя, який хоче припинити не право власності іншого з подружжя у спільному майні, а своє право на частку в майні, має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення його права власності на спірне майно. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання за відповідачем права власності на спільне майно та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності не передбачає обов`язкове внесення на депозит суду суми компенсації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4952»
«Підстави для визнання майна, набутого особами під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, об`єктом спільної сумісної власності Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету), а інше не встановлено письмовою угодою між ними. Таким чином, Верховний Суд підтвердив правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4586»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогою про поділ спільного майна подружжя, пред’явленою після розірвання шлюбу Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності. Таким чином, початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України). Таким чином, Верховний Суд підтвердив правий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4593»
«Щодо обов’язку внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду при подачі позову про припинення права на частку у спільному майні подружжя Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду. Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки. Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, слід зробити висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1607»
«Щодо предмета доказування у справах про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу Самі лише факти передачі однією із сторін спору грошових коштів для придбання спірного будинку, купівлі будівельних матеріалів не свідчать про наявність сімейних стосунків між сторонами спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1578»
«Грошова компенсація спадкоємцям їхніх спадкових частин у випадку відсутності технічної можливості поділу успадкованої земельної ділянки між усіма спадкоємцями Земельна ділянка може бути поділена в натурі між усіма спадкоємцями в частках, які їм належать, проте в разі відсутності технічної можливості такого поділу та вільного користування своєю частиною земельної ділянки, з урахуванням установлених конкретних обставин може порушуватися питання між спадкоємцями земельної ділянки щодо грошової компенсації їхніх спадкових частин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8548»
«Умови незастосування спеціальної конфіскації до майна, яке належить на праві спільної сумісної власності подружжю та використовувалось одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення Транспортний засіб, який належить на праві спільної сумісної власності подружжю та який використовувався одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, спеціальній конфіскації не підлягає, якщо співвласники не знали і не могли знати про незаконне використання цього майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6711»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
«Розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об’єкта нерухомого майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, не є договором про його поділ чи виділ Розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об’єкта нерухомого майна не є договором про поділ чи виділ нерухомого майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, відповідно до положень законодавства, які регулюють зазначені правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1577»
«Виникнення солідарної відповідальності подружжя за договором, укладеним одним із подружжя в інтересах сім’ї Тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов’язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника). Таким чином, суди повинні досліджувати, чи отримані за договором позики грошові кошти були витрачені в інтересах сім’ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з’ясовувати, чи надавав інший ж подружжя у письмовій формі згоду на укладення договору позики. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1535»
«Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства Державний або приватний виконавець під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, може звернутися із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у порядку, передбаченому статтею 335 ГПК України, виключно за відсутності спору про право. В такому разі подання розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від суб’єктного складу боржника та інших співвласників. За наявності спору про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими співвласниками, стаття 335 ГПК України не застосовується, державний або приватний виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження. Юрисдикційність такого спору визначається виходячи із суб’єктного складу співвласників спірного майна, а участь у справі виконавця та стягувача як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не впливає на визначення юрисдикційності спору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/369»
«Щодо обов’язку внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду при подачі позову про припинення права на частку у спільному майні подружжя Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду. Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки. Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, слід зробити висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1607»
«Істотність збільшення вартості майна визнання особистого нерухомого майна одного з подружжя спільним майном подружжя Якщо особиста приватна власність одного з подружжя зазнала перетворень і збільшилась у вартості в період шлюбу, однак таке збільшення не було істотним, то інший із подружжя, не власник, має право на ½ частину збільшення вартості такого майна, якщо воно пов’язане із вкладенням в об’єкт особистої приватної власності за час шлюбу спільних коштів подружжя. Для визнання особистого нерухомого майна одного з подружжя спільним майном подружжя істотність збільшення вартості майна має відбутися така, що первинний об’єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає несуттєвим, малозначним порівняно з тим об’єктом нерухомого майна, який з’явився під час шлюбу в результаті спільних трудових або грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником. Істотність такого збільшення має бути пов’язана зі спільними затратами грошових коштів чи трудовими затратами або затратами іншого з подружжя, який не є власником майна. Сам факт перебування осіб у шлюбі в період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/316»
«Підстави для визнання майна фізичної особи – підприємця спільним майном подружжя Майно фізичної особи – підприємця, яке використовується для здійснення підприємницької діяльності, є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів подружжя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1529»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?