«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку,…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Про відповідальність оператора газорозподільної мережі за шкоду від вибуху газу як володільця джерела підвищеної небезпеки Оператор газорозподільної мережі як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду від вибуху газу незалежно від наявності сумнівів щодо…»
«Щодо правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України. Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5160»
«Щодо умов цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса за шкоду, завдану внаслідок посвідчення нотаріальної дії на підставі підробленого документа Визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та стягнення з нього шкоди за посвідчення нотаріальної дії на підставі документа з ознаками підробки можливе лише за умови доведення, що факт підробки міг бути виявлений нотаріусом при візуальному обстеженні документа. Відсутність доказів того, що підробка документа була візуально очевидною, виключає встановлення вини нотаріуса у формі недбалості як необхідної складової цивільного правопорушення за статтею 27 Закону України «Про нотаріат» та статтею 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14142»
«Порядок стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку, визначивши, що у разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні (стаття 625, 1058-1060 ЦК України), а не деліктні зобов`язання (стаття 1172, 1192 ЦК України), оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5629»
«Щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, – стаття 1188 ЦК України), є те, що володілець такого джерела зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6317»
«Перебіг позовної давності у спорах за позовами ФГВФО до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, про стягнення шкоди, завданої банку Перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, про стягнення шкоди, завданої банку, в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» починається з моменту затвердження виконавчою дирекцією Фонду акту формування ліквідаційної маси. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5716 Визначення розміру шкоди, завданої банку, посадовими особами органів управління банку Якщо банку заподіяно шкоди не шляхом вчинення окремо визначених дій (бездіяльності), які мали наслідком знищення або пошкодження конкретної речі, втрату конкретних доходів чи подібні наслідки, а шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5717 Звільнення посадових осіб банку від відповідальності за завдання шкоди банку у випадку порушень з боку спеціального куратора НБУ Будь-які порушення з боку регулятора (призначеного ним куратора як представника НБУ), неналежне виконання куратором банку своїх посадових обов`язків (у звітах куратора взагалі не була відображена інформація щодо ухвалення органами управління банку рішень щодо придбання облігацій та інформація про видатки банку на оплату придбаних облігацій) не можуть слугувати підставою для звільнення посадових осіб банку від відповідальності за завдання шкоди банку. Адже саме вони, а не регулятор, ухвалювали відповідні рішення і несли відповідальність за роботу банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5718»
«Підстави для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: 1) шкода; 2) протиправне діяння особи, яка її завдала; 3) причинний зв'язок між ними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6309»
«Щодо здійснення забору води без спеціального дозволу на користування надрами Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра). Отримання спеціального дозволу на видобування підземних вод не потребується, якщо єдиний водозабір становить менше ніж 300 кубічних метрів на добу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6247»
«Про необхідність встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди для вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень статті 27 Закону, статті 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5361»
«Щодо відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченням позову Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6316»
«Суб'єкт цивільно-правової відповідальності за порушення вимог ведення лісового господарства Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, які передбачають здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4342»
«Повноваження учасників товариства на звернення з позовом в інтересах товариства Укладення директором товариства договорів без попереднього погодження загальними зборами цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права учасників. Звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства допускається за виняткових обставин, наприклад відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Законом не передбачено повноваження єдиного учасника товариства або учасника з вирішальним контролем (тобто учасника, який володіє часткою у статутному капіталі товариства, яка дає змогу без врахування волі інших учасників ухвалювати рішення з питань діяльності товариства) звертатися з похідним позовом з будь-яким предметом від імені товариства на захист його прав (крім випадків, передбачених частинами першою, другою статті 54 ГПК України). Такий учасник здатен забезпечити призначення виконавчого органу, який сумлінно здійснюватиме свої повноваження, зокрема звертатиметься від імені товариства з позовами, які є необхідними для захисту прав товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9748 Кваліфікація вини директора як необережность при завданні шкоди підприємству Суд, вирішуючи спір щодо притягнення особи до відповідальності за завдану шкоду, має визначити форму вини з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Вирішення питання про форму вини є різновидом правової оцінки (кваліфікації). Вина директора кваліфікована як необережність, оскільки він не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (помилкова сплата податку на значну суму), хоча, рахувавши конкретні обставини, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13338»
«Відсутність податкової звітності за визначений період не є безумовною підставою для притягнення керівника до субсидіарної відповідальності Відсутність податкової звітності за визначений період не є безумовною підставою для притягнення керівника до субсидіарної відповідальності, оскільки така звітність лише є інформативним відображенням діяльності юридичної особи, яке може бути використане не як основний, а як один із доказів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5696»
«Порядок отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи при вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 КК, у стані сп’яніння. Визначення розміру моральної шкоди. Дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, не належать до лікарської таємниці, тому отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи здійснюється за запитом слідчого, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Верховний Суд, спростовуючи доводи сторони захисту, зокрема, зазначив, що питання допустимості висновку судово-медичної експертизи було предметом перевірки і в суді апеляційної інстанції, який підтвердив допустимість цього доказу з огляду на дотримання слідчим вимог ст. 93 КПК при одержанні та передачі експерту зразків крові, а також визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні щодо останнього. Поряд з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними й посилання захисника на необхідність дотримання органом досудового розслідування вимог статей 159, 160 та 162 КПК при отриманні зразків для експертизи з огляду на те, що дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення не належать до охоронюваної законом таємниці (у даному випадку – лікарської), оскільки не вказують ні на факт звернення особи за медичною допомогою, ні на дані про хворобу (діагноз, епікриз тощо) особи, ні про застосоване лікування, тобто не охоплюються предметом цієї охоронюваної законом таємниці. Ураховуючи положення ст. 1194 ЦК, розмір моральної шкоди, який стягується судом із засудженого у разі задоволення цивільного позову, може становити різницю між сумою, що сплачується страховою компанією, до якої звернулися потерпілі, та загальним розміром оціненої ними матеріальної і моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2815»
«Щодо здійснення забору води без спеціального дозволу на користування надрами Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра). Отримання спеціального дозволу на видобування підземних вод не потребується, якщо єдиний водозабір становить менше ніж 300 кубічних метрів на добу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6247»
«Щодо визначення розміру шкоди пошкодженого транспортного засобу Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6308»
«Щодо дотримання передбаченого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної працівником шкоди При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4336»
«Щодо переоформлення дозволу на спеціальне водокористування У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру щодо використання підземних вод суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення цього документа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6252»
«Щодо відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною та достатньою причиною, яка позбавила можливості отримати прибуток. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6314»
«Особливості сплати судового збору у справах про деліктну відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб За подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6313»
«Щодо відшкодування шкоди, спричиненої неправомірною діяльністю державного органу Поведінка державних органів повинна бути максимально прозорою, відкритою та зрозумілою для всіх учасників правовідносин, а порушення встановлених законами правил та невиконання покладених на державні органи обов'язків матиме наслідком покладення на такі органи відповідальності та спричинить необґрунтовані додаткові витрати. Тож державні органи, виконуючи покладені на них обов'язки, повинні здійснювати свою діяльність таким чином, щоб не допускати та уникати ситуацій, внаслідок яких держава нестиме додаткові матеріальні і репутаційні ризики. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6312»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?