«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
Стаття 1166 ЦК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
Правові позиції Верховного Суду
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку,…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Про відповідальність оператора газорозподільної мережі за шкоду від вибуху газу як володільця джерела підвищеної небезпеки Оператор газорозподільної мережі як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду від вибуху газу незалежно від наявності сумнівів щодо…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 1166
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/9665/17
«Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4571»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 219/11809/19-а
«Юрисдикція спору щодо стягнення з органів Пенсійного фонду України перерахованої за рішенням суду пенсії, яка тривалий час не виплачується, та одночасно компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Спір щодо стягнення з органів Пенсійного фонду України перерахованої за рішенням суду пенсії, яка тривалий час не виплачується, та одночасно компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2495»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/7011/16
«Про визначення належного відповідача у справі про оскарження нормативно-правового акту Забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального забезпечення належить до повноважень Мінсоцполітики, відтак, саме цей орган є відповідальним за стан державного управління у цій сфері. При цьому прийняття актів Уряду передбачає багатостадійний процес, в якому проект відповідного акта готує міністерство, що визначається головним розробником, та надає його на розгляд Уряду. Останній може повернути акт на доопрацювання до профільного міністерства, а після усунення відповідних зауважень розглядає акт на своєму засіданні як колегіальний орган. Відповідальність за виконання акта після набрання ним чинності, як правило, несе міністерство, що виступало його головним розробником та до відання якого належить управління сферою, регулювання якої стосується такий акт. Мінсоцполітики має статус юридичної особи публічного права та відповідно до закону може бути суб`єктом юридичної відповідальності, включаючи матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2249»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 335/13062/17
«Відшкодування шкоди приватним нотаріусом у разі його недбалих дій при посвідченні договору купівлі-продажу Шкода, завдана недбалими діями приватного нотаріуса при здійсненні посвідчення договору купівлі-продажу квартири, відшкодовується ним у повному обсязі, якщо не доведено подання особою, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, підроблених документів чи неправдивої інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11830»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/581/19
«Щодо наслідків затримки в оформленні спеціального дозволу на водокористування з вини уповноважених органів У разі затримки в оформленні спеціального дозволу на водокористування, що сталася з вини уповноважених органів, а не водокористувача, який у порядку, передбаченому законодавством, звертався для погодження документів цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування збитків останнього не настає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6174»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 920/1106/17
«Суб'єкт цивільно-правової відповідальності за порушення вимог ведення лісового господарства Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, які передбачають здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4342»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 570/1472/19
«Юрисдикція спору за позовом засудженого до установи виконання покарань про відшкодування майнової шкоди у зв`язку з пошкодженням належного йому майна Спір за позовом засудженого до установи виконання покарань про відшкодування майнової шкоди у зв`язку з пошкодженням належного йому майна працівниками установи під час проведення обшуку в його камері підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4027»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/2586/18
«Про покладення на балансоутримувача дороги обов'язку з відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України у разі допущення ним бездіяльності Якщо балансоутримувач дороги, який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов'язку з відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5377»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/1093/19
«Про предмет договору страхування Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5356»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/6981/19
«Щодо відповідальності за публічне виконання твору Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання – як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, – незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі – "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3055 Неналежні докази у справі за позовом організації колективного управління про неправомірне комерційне використання музичного твору Докази перебування в трудових відносинах з організацією колективного управління громадянина, який здійснював фіксацію фактів використання музичних творів, виділення організацією колективного управління громадянину коштів на відвідування публічних закладів з метою виявлення та фіксації комерційного використання музичних творів, зразків підпису громадянина, перебування на балансі організації колективного управління відповідної відеокамери, копії з журналу видачі довіреностей з відміткою про видачу громадянину довіреності не впливають на стан спірних взаємовідносин сторін, а саме не підтверджують та не спростовують фактів належності прав на використання твору позивачеві, наявності відповідних повноважень у організації колективного управління, використання твору відповідачем без оплати та одержання необхідного дозволу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4291»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 209/5477/13-ц
«Правові підстави стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/116»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/2554/17
«Щодо обв'язку власника транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді відшкодувати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою Відповідач як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, згідно зі статтями 1187, 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка підлягає зменшенню на суму франшизи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5358»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 136/2232/16-ц
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як керівника виконавчого комітету, до компетенції якого належить прийняття рішення про видалення зелених насаджень, тому у відповідачів, які приймали участь у видалені дерев були усі підстави вважати, що вони діють у відповідності із законом, тобто правомірно, за таких обставин, в діях відповідачів відсутній такий елемент цивільного правопорушення як протиправна поведінка. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3389»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 486/1423/17
«Відсутність співзалежності між сумою відшкодування за цивільним позовом і розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, вказаним в обвинуваченні. Неврахування витрат на усунення наслідків крадіжок при вирішенні цивільного позову. Сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Вирішуючи цивільний позов, суд задовольнив його частково в розмірі заподіяної обвинуваченими матеріальної шкоди, тобто у межах залишкової балансової вартості викраденого майна, у зв’язку з чим усупереч вимогам ст. 28 КПК та ст. 22 ЦК безпідставно не врахував витрат на усунення наслідків крадіжок, не дав оцінки доказам на підтвердження таких витрат і не навів у вироку мотивів, через які не взяв їх до уваги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3947»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 465/4287/15
«Можливість потерпілого звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/165 Відшкодування моральної шкоди, заподіяної затягуванням страховиком виплати відшкодування Потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної затягуванням страховиком виплати відшкодування, порушенням зобов’язань за договором страхування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3798»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 917/1739/17
«Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4571»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 913/82/19
«Відшкодування збитків, завданих селянському фермерському господарству Для відшкодування збитків, завданих селянському фермерському господарству неправомірними діями відповідача (пошкодження врожаю хімічними речовинами) необхідно, зокрема, довести розмір пошкоджених ділянок та розмір шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3374»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 911/3848/15
«Щодо застосування принципів диспозитивності та судового контролю процедур банкрутства під час розгляду господарськими судами спорів про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі Відмінність у застосуванні передбаченого ст. 14 ГПК України принципу диспозитивності, що застосовується у позовному провадженні, та принципу повноти судового контролю процедур банкрутства, який реалізується в процедурах банкрутства і забезпечує дотримання балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство, зокрема й щодо реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі відповідно до приписів статей 42, 44, 98 Закону про банкрутство, зумовлена різними фактичними обставинами у кожній справі, з яких виходить суд, приймаючи кожне окреме судове рішення чи то у справі позовного провадження, чи то у справі про банкрутство. Ані чинним законодавством, ані судовою практикою не врегульовано єдиних критеріїв застосування принципу судового контролю під час розгляду спорів щодо визнання недійсними результатів аукціонів у справі про банкрутство. Отже, судам слід використовувати принцип судового контролю в поєднанні із дотриманням принципу балансу інтересів не лише боржника та кредиторів, а й переможця аукціону. Механізм реалізації захисту права кредитора, в тому числі і заставного, від помилки або незаконних дій ліквідатора під час продажу заставного майна може бути реалізований в порядку та на підставах, передбачених ст. 111 Закону про банкрутство. Аналогічну норму містить і Кодекс України з процедур банкрутства (ст. 25 Кодексу). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14872»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 374/131/16-ц
«Потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди Для задоволення цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/328»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 742/2632/16-ц
«Щодо визначення відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу Відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за незаконну вирубку дерев, про відшкодування шкоди за які було заявлено у позові, саме як фізична особа. Ним протокол про адміністративне правопорушення та постанова оскаржені у встановленому законом порядку не були. Він погодився з ними та добровільно сплатив накладений на нього штраф. У зв’язку з цим суди першої та апеляційної інстанції безпідставно відмовили у задоволенні позову на підставі того, що відповідач діяв не як фізична особа, а як голова правління громадської організації, зносивши дерева не за власної ініціативи, а на виконання рішення загальних зборів громадської організації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3383»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?