«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку,…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Про відповідальність оператора газорозподільної мережі за шкоду від вибуху газу як володільця джерела підвищеної небезпеки Оператор газорозподільної мережі як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду від вибуху газу незалежно від наявності сумнівів щодо…»
«Щодо стягнення збитків, завданих протиправним демонтажем під'їзної залізничної колії Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені в статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6311»
«Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому покладення на засудженого, який уклав зазначений договір, обов’язку відшкодувати потерпілому моральну шкоду в повному розмірі є необґрунтованим. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок із виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7226»
«Доказування вартості викраденого майна і розміру відшкодування завданих збитків Оскільки положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції, чинній на час проведення досудового розслідування, передбачали, що розмір матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визначається виключно шляхом проведення відповідної експертизи, задоволення цивільного позову в частині матеріальної шкоди в сумі, встановленій на підставі висновку експерта, є обґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3948»
«Щодо відповідальності за самовільне використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389. Внесення плати надрокористувачем за користування надрами за відсутності спеціального дозволу не звільняє його від відповідальність за порушення законодавства про надра. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6263»
«Розгляд цивільного позову у кримінальному провадженні за ст. 286 КК у частині відшкодування заробітної плати, недоотриманої потерпілим Якщо цивільний позов у кримінальному провадженні за ст. 286 КК містить позовні вимоги до обвинуваченого відшкодувати заробітну плату, недоотриману потерпілим, то судам доцільно не відмовляти в задоволенні вказаних вимог, а розглядати їх у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/931»
«Щодо непоширення пільги, визначеної пунктом 3.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на юридичних осіб – власників транспортних засобів Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Тобто, пунктом 13.1 статті 13 зазначеного Закону передбачено пільгу, яка є виключно особистою пільгою особи, а не її роботодавця-власника транспортного засобу. Якщо особа правомірно експлуатує свій транспортний засіб, то вона звільняється від обов'язкового страхування і в такому випадку гарантом відшкодування шкоди МТСБУ. Водночас відповідна пільга не поширюється на юридичних осіб – власників транспортних засобів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5379»
«Щодо обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачувати за ліквідованого страховика пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного ліквідованим страховиком ВІДСТУП! МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, встановлені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування є невід’ємною (складовою) частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. Відступ викладено в постанові ВП ВС від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1737 Про страхову виплату в разі настання страхового випадку як грошове зобов'язання,на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються пеня, 3 % річних, інфляційні втрати Наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Правовідношення, в якому страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку, є грошовим зобов'язанням, на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені законом і договором страхування (зокрема, пеня, 3 % річних, інфляційні втрати). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5378»
«Відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем з використанням джерела підвищеної небезпеки Шкода, заподіяна військовослужбовцем під час несення служби за використання джерела підвищеної небезпеки, закріпленого за правом оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/930 Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Обов'язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії Обов'язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13334»
«Порядок повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації, визначивши, що активи недержавних пенсійних фондів (пенсійні активи), які були проінвестовані до 11 липня 2014 року, не повинні були включатись до ліквідаційної маси банку та мали повертатись банками недержавним пенсійним фондам під час проведення тимчасової адміністрації або ліквідації такого банку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/526»
«Відшкодування матеріальної шкоди, завдано неправомірними діями державного виконавця Питання обґрунтованості позовних вимог про відшкодування відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця, повинно вирішуватися залежно від підстав позову щодо неможливості повернення надмірно стягнутих з позивача коштів за судовим наказом. Сама по собі можливість повторного подання зазначеного наказу до виконання та відсутність доказів перебування ТОВ у стані припинення не є перешкодою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4203»
«Неможливість стягнення шкоди у солідарному порядку з роботодавця та особи, яка керувала транспортним засобом під час виконання трудових обов’язків Оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки з вини особи, яка, виконуючи трудові обов’язки, на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом, що перебував у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо особою, яка керувала транспортним засобом, стягнення моральної шкоди із зазначених осіб у солідарному порядку є необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3951 Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Відсутність звітів про використання коштів не доводить завдання збитків товариству Сама по собі відсутність звітів про використання коштів, знятих директором з корпоративної картки, свідчить лише про порушення Положення про ведення касових операцій, але не є належним доказом того, що отримані кошти не були використані в господарській діяльності товариства та що товариству завдано збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13568»
«Щодо правомірності використання об`єктів авторського права Публічне виконання фонограми не може свідчити про відсутність порушення авторського права лише через те, що автор та виконавці не здійснювали такого виконання особисто. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3061 Дозвіл на використання суміжних прав не звільняє від відповідальності за порушення авторських прав, пов’язаного з публічним виконанням музичних творів Отримання дозволу на використання суміжних прав не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, оскільки під час публічного виконання музики в публічному закладі за допомогою будь-яких пристроїв і процесів відбувається одночасне використання декількох об'єктів прав, зокрема об'єктів авторського права - музичних творів з текстом, об'єктів суміжних прав - виконань музичних творів, фонограм із записом виконань музичних творів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4296»
«Відшкодування збитків, заподіяних власникам транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг У разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1240»
«Відшкодування моральної шкоди у випадку протиправних дій ДПІ щодо зупинення реєстрації електронних документів ФОП Протиправні дії ДПІ щодо зупинення реєстрації електронних документів ФОП, які призводять до порушення особою зобов`язання та до приниження її ділової репутації, є підставою для стягнення на користь такої особи моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4077 Юрисдикція спору за позовом ФОП про стягнення збитків, завданих протиправними діями службових осіб ДПІ щодо зупинення реєстрації електронних документів позивача Спір за позовом ФОП про стягнення збитків, завданих протиправними діями службових осіб ДПІ щодо зупинення реєстрації електронних документів позивача підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4078»
«Юрисдикція спору за позовом власника/учасника юридичної особи до посадової особи товариства щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі, якщо між такою посадовою особою та власником/учасником існують трудові відносини Наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером). Такі спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Власник (учасник, акціонер) юридичної особи є представником юридичної особи у такому спорі відповідно до норми закону (законне представництво), і для такого представництва йому не потрібні інші правові підстави (договір чи довіреність). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/977 Порядок представництва юридичної особи власником (учасником, акціонером) Власник (учасник, акціонер) юридичної особи є представником юридичної особи у такому спорі відповідно до норми закону (законне представництво), і для такого представництва йому не потрібні інші правові підстави (договір чи довіреність). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5057»
«Щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Скасування в судовому порядку припису Державної екологічної інспекції про усунення виявлених правопорушень внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря не скасовує встановленого факту правопорушення у сфері природоохоронного законодавства і не дає права відповідачу здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6170»
«Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4571»
«Про обов’язок суду перевірити статус та права організації колективного управління на момент звернення з позовом Вирішуючи спори про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, суд з'ясовує, чи наявні в організації колективного управління на момент звернення з відповідним позовом статус та права на здійснення діяльності з організації колективного управління. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4295»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?