«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно як підстава для відшкодування шкоди державою Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно є підставою…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності підстав для відшкодування Україною шкоди, завданої державою-агресором Відсутність спеціального законодавчого механізму виконання рішень у справах за участю держави-агресора не створює законних очікувань на відшкодування шкоди від України. Постраждалі від збройної агресії можуть…»
«Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно внаслідок неналежного зберігання речових доказів Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України, а не з рахунку органу досудового розслідування, який…»
«Неповне дослідження всіх заявлених підстав відшкодування моральної шкоди як підстава для скасування судового рішення Якщо позивачі заявляють вимоги про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на невиконання декількох судових рішень, суд апеляційної інстанції повинен дослідити всі заявлені…»
«Щодо відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням посадової особи Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням посадової особи при здійсненні владних повноважень, має відмінну юридичну природу від відповідальності безпосереднього правопорушника та…»
«Щодо меж відшкодування моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом, з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, за кожен місяць…»
«Щодо відшкодування моральної шкоди за незаконне оголошення у міжнародний розшук При відшкодуванні моральної шкоди, завданої незаконним оголошенням особи у міжнародний розшук, застосовуються загальні норми ЦК України (статті 23, 1173, 1174, 1176), а не спеціальний Закон України "Про порядок…»
«Розгляд скарг на бездіяльність органів досудового розслідування має здійснюватися в порядку кримінального судочинства Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має здійснюватися виключно в…»
«Щодо принципу неупередженості суду при розгляді справи за участю цього суду як третьої особи Розгляд судом справи, у якій він є третьою особою, а підставами позову є дії цього суду як органу державної судової влади, без належного з’ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11548»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та місцевого самоврядування У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади або органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір. ЄСПЛ у цих справах виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов’язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. Відшкодування шкоди, завданої неефективним розслідуванням злочину, може бути здійснено за рахунок держави Україна, яку представляють органи, що мають для цього достатню компетенцію Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11544»
«Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, покладений в основну протоколу про адміністративне правопорушення, як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, в якому зафіксовано порушення водіями Правил дорожнього руху, що було покладено в основну протоколу про адміністративне правопорушення, скерованого до суду для прийняття рішення, є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8638 Встановлення належного відповідача у разі припинення (ліквідації) її представника – органу, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоду у кримінальному провадженні У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника – орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди. Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до ст. 1174 ЦК, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначив порушником його прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. На підставі викладеного Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок апеляційної інстанції про те, що МВС і ГУНП є неналежними відповідачами у цій справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14916»
«Щодо обов’язку роботодавця відшкодувати шкоду, завдану засудженим під час виконання службових обов’язків Обов’язок відшкодувати потерпілим шкоду, завдану засудженим під час виконання своїх службових обов’язків у складі батальйону міліції особливого призначення «Беркут», з урахуванням положень статей 1172, 1174 ЦК покладається на роботодавця – управління МВС Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11519»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?