«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно як підстава для відшкодування шкоди державою Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно є підставою…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності підстав для відшкодування Україною шкоди, завданої державою-агресором Відсутність спеціального законодавчого механізму виконання рішень у справах за участю держави-агресора не створює законних очікувань на відшкодування шкоди від України. Постраждалі від збройної агресії можуть…»
«Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно внаслідок неналежного зберігання речових доказів Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України, а не з рахунку органу досудового розслідування, який…»
«Неповне дослідження всіх заявлених підстав відшкодування моральної шкоди як підстава для скасування судового рішення Якщо позивачі заявляють вимоги про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на невиконання декількох судових рішень, суд апеляційної інстанції повинен дослідити всі заявлені…»
«Щодо відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням посадової особи Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням посадової особи при здійсненні владних повноважень, має відмінну юридичну природу від відповідальності безпосереднього правопорушника та…»
«Щодо меж відшкодування моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом, з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, за кожен місяць…»
«Щодо відшкодування моральної шкоди за незаконне оголошення у міжнародний розшук При відшкодуванні моральної шкоди, завданої незаконним оголошенням особи у міжнародний розшук, застосовуються загальні норми ЦК України (статті 23, 1173, 1174, 1176), а не спеціальний Закон України "Про порядок…»
«Розгляд скарг на бездіяльність органів досудового розслідування має здійснюватися в порядку кримінального судочинства Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має здійснюватися виключно в…»
«Встановлення належного відповідача у разі припинення (ліквідації) її представника – органу, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоду у кримінальному провадженні У випадку виникнення у держави деліктного зобов’язання та необхідності виконання обов’язку з відшкодування завданої шкоди, держава не може відмовитися від виконання цього зобов’язання, стверджуючи, що вона припинила (ліквідувала) її представника – орган, посадова особа якого безпосередньо завдала шкоди. Та обставина, що позивач вказав відповідачами за позовними вимогами конкретні органи державної влади, які несуть відповідальність за дії своїх працівників відповідно до ст. 1174 ЦК, не означає, що у спірних правовідносинах суб’єктом відповідальності є не держава, а саме певні її органи (орган). Специфіка відносин із відшкодування державою шкоди полягає у тому, що держава діє одночасно і як боржник, і як суб’єкт, який уповноважив діяти у спірних правовідносинах певний орган влади від імені держави-боржника. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначив порушником його прав. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. На підставі викладеного Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок апеляційної інстанції про те, що МВС і ГУНП є неналежними відповідачами у цій справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14916»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?