«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Визначення розміру субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини…»
«Залучення співвідповідача до участі в справі У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними…»
«Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів Не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на…»
«Захист права власності співвласника багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (коридор) від самовільного зайняття іншими співвласниками Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх співвласників, незалежно від підстав набуття ними права…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної…»
«Відмова у визнанні арбітражного рішення через порушення публічного порядку та санкційних обмежень Використання міжнародного комерційного арбітражу для «обходу» санкційних обмежень, запроваджених під час воєнного стану, порушує публічний порядок України. Суд зобов'язаний ex officio перевіряти таке…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Щодо неможливості господарських судів приймати рішення про припинення повноважень голови ОСББ, оскільки це питання належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ У разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці…»
«Нікчемність правочину за статтею 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі проведення посадовими особами банку розрахунків за договором не через кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ Саме по собі невиконання посадовими особами банку припису щодо здійснення розрахунків через кореспондентський рахунок НБУ, наведених у постанові НБУ про віднесення банку до категорії проблемних, за буквальним змістом статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є підставою для висновку про нікчемність спірного правочину, але встановлення судом цього факту поряд з іншими встановленими фактичними обставинами справи може свідчити про наявність таких підстав. Разом з тим і зазначення у договорі зобов'язання про оплату передачі права вимоги та наявність платіжного доручення на переказ зазначених коштів без підтвердження їх фактичного надходження та зарахування на відповідні рахунки не є достатніми доказами для підтвердження оплатності такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7540 Нікчемність правочину на підстав пункту другого частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Для оцінки нікчемності договору відповідно до другого речення пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити: чи відбулась угода до визнання банку неплатоспроможним, яке зобов'язання за наслідками цього правочину взяв на себе банк, чи є це зобов'язання настільки суттєвим, що виконання банком взятих на себе зобов'язань позбавляє інших кредиторів банку того, на що вони могли розраховувати, якби такі зобов'язання банком не були взяті. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сама передача права вимоги за договорами іпотеки цілісного майнового комплексу – меблевого комбінату та застави його обладнання за ціною, що суттєво нижча, ніж заборгованість за кредитним договором, за умови, що в разі визнання банку неплатоспроможним це майно може бути продане з аукціону за справедливу ціну, унеможливила таку реалізацію, а й відтак повернення іншим кредиторам належних їм від банку сум у процедурі виведення банку з ринку фінансових послуг. За таких обставин у комісії було достатнього підстав для визнання такого договору нікчемним за пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7541 Нікчемність правочину на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Наявність у договорі умови про оплату не свідчить про оплатність цього договору. Корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7542 Нікчемність правочину на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Проведення на виконання договору платежу не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, всупереч забороні останнього, створює перевагу для особи перед іншими кредиторами Банку, та є достатньою підставою для визнання договору нікчемними, зокрема й за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7543»
«Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12148 Належний спосіб захисту міноритарного акціонера при незгоді з ціною примусового викупу акцій У разі, коли особа не оспорює законність процедури викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», а лише вказує на несправедливість сум отриманої нею компенсації, така особа не має вимагати визнання недійсним правочину публічної безвідкличної вимоги, права і обов'язки з якого (правочину) виникли у всіх міноритарних акціонерів, в тому числі й тих, які ціну викупу акцій несправедливою не вважали, адже у такому разі реалізація способу захисту, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, може порушити права останніх, зокрема, внаслідок стягнення отриманої компенсації за продані акції у результаті застосування наслідків недійсності правочину. Належним способом захисту особи на отримання справедливої, на її думку, ціни акцій, який не буде вступати у протиріччя з правами інших осіб, буде позов про стягнення недоотриманої суми компенсації, до предмету доказування у якому входить правомірність/справедливість ціни викупу акцій. У разі оспорювання одним (а не усіма) міноритарним акціонером окремого правочину з примусового викупу у нього акцій, з підстав його (правочину) вчинення з порушенням вимог законодавства, це не повинно мати наслідком оспорення/визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги, адже в такому випадку може бути дестабілізований цивільний оборот, порушено права інших міноритарних акціонерів, які або погодились з отриманою компенсацією та не вважають процедуру примусового викупу акцій неправомірною, або лише оспорюють справедливість визначення ціни акцій, вимагаючи виплати належної компенсації, але, крім того, не заперечуючи правомірність викупу. Визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги за позовом не всіх міноритарних акціонерів може завдати шкоди і мажоритарному акціонеру, який здійснює викуп акцій, через порушення принципу юридичної визначеності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14438»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«Щодо односторонньої відмови від договору Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з’ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов’язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7778»
«Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14440»
«Порядок прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства, визначивши, що рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця приймають більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, хоча цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Єдиний учасник товариства, який володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6667»
«Правова природа грошових вимог, що виникли у покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Грошова сума, яка була сплачена боржнику за результатами аукціону та підлягає поверненню боржником покупцю після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними, не є вимогою поточного кредитора до боржника, та на неї не поширюються положення статей 64, 133 КУзПБ щодо черговості (порядку) задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, а її повернення боржником має здійснюватися в позачерговому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6489 Порядок розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута Вимога про застосування наслідків недійсності правочину, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута, може бути об'єднана з вимогами про визнання правочину недійсним або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову, розгляд якого у справі про банкрутство здійснюється в порядку статті 7 КУзПБ у відокремленому позовному провадженні в разі відмови боржника повернути отримані за цим правочином кошти в добровільному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6939 Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, та порядок їх розподілу Витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками, а належать до витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6940 Порядок повернення коштів, сплачених боржнику за результатами аукціону, після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними Грошова сума, яка була сплачена боржнику за результатами аукціону, після визнання результатів аукціону й укладеного за його наслідком договору недійсними, підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6941»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?