«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Визначення розміру субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини…»
«Залучення співвідповідача до участі в справі У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними…»
«Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів Не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на…»
«Захист права власності співвласника багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (коридор) від самовільного зайняття іншими співвласниками Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх співвласників, незалежно від підстав набуття ними права…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної…»
«Відмова у визнанні арбітражного рішення через порушення публічного порядку та санкційних обмежень Використання міжнародного комерційного арбітражу для «обходу» санкційних обмежень, запроваджених під час воєнного стану, порушує публічний порядок України. Суд зобов'язаний ex officio перевіряти таке…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Щодо неможливості господарських судів приймати рішення про припинення повноважень голови ОСББ, оскільки це питання належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ У разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці…»
«Ознаки зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб’єкти, чиї права безпосередньо пов’язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3439»
«Щодо вимоги заінтересованої особи про повернення майна банкруту Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, і на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише щодо сторін такого правочину. Тому на особу, яка не брала участі у правочині, не може бути покладено обов’язок повернути майно за цим правочином. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4860»
«Щодо застосування наслідків недійсності договору фінансового лізингу Такий спосіб застосування наслідків недійсності правочину як обчислення позивачем за зустрічним позовом різниці вартості автомобіля на час передачі його відповідачу за зустрічним позовом та станом на час отримання автомобіля від відповідача за зустрічним позовом застосуванню не підлягає, оскільки в порядку застосування реституції відповідач за зустрічним позовом несе обов`язок повернути майно, яке він отримав за нікчемним договором, а вина лізингоодержувача, який приєднався до публічного договору, запропонованого лізингодавцем, у заподіянні шкоди при експлуатації автомобіля не доведена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4325»
«Щодо можливості позбавлення в позасудовому порядку успадкованого майна спадкоємця, якому невідомо про існування вимог кредитора спадкодавця Спадкоємець боржника, якому невідомо про існування вимог кредитора спадкодавця, не може бути позбавлений успадкованого майна в позасудовому порядку без будь-якого повідомлення чи попереднього пред’явлення претензії кредитором, оскільки це є порушенням права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8571»
«Визначення сторін спору про визнання результатів аукціону недійсними Закон про банкрутство розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини. Належним суб'єктним складом, а отже, сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4859»
«Визнання договору іпотеки припиненим як спосіб захисту прав особи, яка вважає, що їй належить право іпотеки за іншим договором, але яке на час вирішення спору не зареєстроване за нею Визнання договору іпотеки припиненим є неналежним способом захисту прав особи, яка вважає, що їй належить право іпотеки за іншим договором, але яке на час вирішення спору не зареєстроване за нею. Належним способом захисту у такому випадку буде звернення до суду одночасно з вимогами про визнання відсутнім права іпотеки іпотекодержателя за спірним договором іпотеки та про визнання свого права іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2178 Наслідки обрання позивачем неефективного способу захисту прав Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5064»
«Застосування ст. 1212 ЦК України до правовідносин з фактичного користування транспортним засобом на підставі нікчемного договору фінансового лізингу Правовідносини за нікчемним договором фінансового лізингу, на підставі якого відбулося фактичне користування транспортним засобом лізингодавця, за своїм змістом є кондикційними. Фактичний користувач предмета лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе кошти, які мав заплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов’язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7926»
«Визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили Тлумачення статті 220 ЦК України свідчить, що рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. І, відповідно, не виключається визнання договору недійсним, який був визнаний дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення, як такого, що вчинений на шкоду кредитору (фраудаторний договір). Приватно-правовий інструментарій (зокрема, визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3438»
«Визнання недійсним договору дарування майна, укладеного під час дії заборони на його відчуження Договір дарування майна, на яке було накладено заборону відчуження, може бути визнано судом недійсним незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження на час укладення договору, за умови, що про встановлену заборону дарувальнику було відомо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6980»
«Щодо встановлення неустойки (штрафу чи пені) для забезпечення виконання зобов'язання По своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5701»
«Недійсність заповіту, посвідченого на тимчасово окупованій території України Заповіт, посвідчений (виданий) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження, є недійсним і не створює правових наслідків, тобто є нікчемним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/826»
«Застосування ст. 1212 ЦК України до правовідносин з фактичного користування транспортним засобом на підставі нікчемного договору фінансового лізингу Правовідносини за нікчемним договором фінансового лізингу, на підставі якого відбулося фактичне користування транспортним засобом лізингодавця, за своїм змістом є кондикційними. Фактичний користувач предмета лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе кошти, які мав заплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов’язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7926»
«Звернення прокурора у разі наявності декількох уповноважених органів При визначенні органу, в інтересах якого пред’являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2861»
«Щодо обов’язку опікуна недієздатної особи з повернення суми кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором Опікун недієздатної особи зобов’язаний повернути суму кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором, однак підстави для стягнення з опікуна заборгованості за відсотками за кредитом та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3715»
«Спосіб захисту прав божника, майно якого продане з прилюдних торгів Позовні вимоги про визнання незаконною нотаріальної дії з видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів є неналежним способом захисту порушених прав. Боржник (власник спірного майна) вправі звернутися з віндикаційним позовом про витребування такого майна з володіння покупця, а якщо право власності на останнє зареєстроване з різними реєстраційними номерами та назвами і за боржником, і за покупцем, то звернутися з позовом до покупця про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/453 Юрисдикція спору між юридичними особами щодо оскарження свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів Позовні вимоги боржника (власника спірного майна) про визнання незаконним і скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, за умови, якщо такі правовідносини виникли між юридичними особами. Відповідачем у такому спорі є покупець спірного майна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/454»
«Перевірка правомірності застосування уповноваженою особою ФГВФО п.9 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо визнання нікчемними правочинів. Наслідки правомірності віднесення правочинів до нікчемних У спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/961 Визнання нікчемним правочину з перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на користь іншої після віднесення банку до категорії проблемних, але до визнання неплатоспроможним і введення тимчасової адміністрації Законодавством не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо віднесення операції з перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на користь іншої після віднесення банку до категорії проблемних, але до визнання неплатоспроможним і введення тимчасової адміністрації, з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до числа нікчемних правочинів не відповідають вимогам законності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/962»
«Про надання податковому органу первинних документів щодо господарських операцій В акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема, первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов’язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1250»
«Право спадкоємця, який прийняв у спадщину нерухоме майно, на його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України ще до його державної реєстрації У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/773»
«Щодо можливості укладення договору оренди земельної ділянки особою, якій належать майнові права на земельну ділянку За загальним правилом саме власник тієї або іншої речі, реалізовуючи право власності, укладає договір найму. Він може це здійснювати безпосередньо або ж за допомогою представника. Проте, не виключається укладення договору найму й особою, якій належать майнові права на предмет найму. Для визначення того, хто може бути орендодавцем в договорі оренди земельної ділянки, не виключається застосування положень частини першої статті 761 ЦК України (особа, яка має майнові права). Аналіз частини першої статті 761 ЦК України свідчить, що до особи, якій належать майнові права, відноситься також спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді права власності на земельну ділянку, але не отримав свідоцтво про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6024»
«Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за оспорюваним договором не є підставою для визнання його недійсним Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3853»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?