«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Визначення розміру субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини…»
«Залучення співвідповідача до участі в справі У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними…»
«Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів Не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на…»
«Захист права власності співвласника багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (коридор) від самовільного зайняття іншими співвласниками Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх співвласників, незалежно від підстав набуття ними права…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної…»
«Відмова у визнанні арбітражного рішення через порушення публічного порядку та санкційних обмежень Використання міжнародного комерційного арбітражу для «обходу» санкційних обмежень, запроваджених під час воєнного стану, порушує публічний порядок України. Суд зобов'язаний ex officio перевіряти таке…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Щодо неможливості господарських судів приймати рішення про припинення повноважень голови ОСББ, оскільки це питання належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ У разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці…»
«Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно. У разі визнання недійсним договору, за яким було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту, оскільки за чинним ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2345»
«Щодо наявності чи відсутності підстав для визнання правочину фіктивним (недійсним) та застосування наслідків його недійсності Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, у тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчиняли ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. При вирішенні спорів щодо фіктивності правочину предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного та обґрунтованого рішення у справі. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Сам лише факт складання та підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у таких документах. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування статті 234 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/23722/17, оскільки, незважаючи на тотожність предмета та підстав позову у справах, рішення прийняті за різних встановлених судами обставин справи, що не може свідчити про різне застосування цієї норми права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4412»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Спадкування усиновленим і його нащадками майна усиновлювача і його родичів У разі спадкування за законом усиновлений і його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі, з другого, прирівнюються до його родичів за походженням, тому вони спадкують один після одного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8563»
«Існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді Внесення до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених чинним законодавством, але такий факт не створюється реєстраційною дією. При цьому існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2352 Ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який було виключено на підставі такого рішення суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2353»
«Суд може самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину Тлумачення абзацу 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України свідчить, що суду надається можливість самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину, проте у статті 225 ЦК України не передбачено нікчемності правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5459»
«Юрисдикція спору про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між юридичними особами та одночасно про визнання недійсним договору поруки, укладеного на його забезпечення, за яким поручителем виступає фізична особа Cпір про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між юридичними особами та одночасно про визнання недійсним договору поруки, укладеного на його забезпечення, за яким поручителем виступає фізична особа, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4280»
«Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності Після введення процедури ліквідації до арбітражного керуючого (ліквідатора) переходить правомочність власника та керівника боржника; вибуття майна з володіння власника (банкрута) відбувається не за його волевиявленням, а за прямою вказівкою спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство. Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що встановлені Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4865 Належні способи захисту прав та інтересів у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство ВП ВС відступила від власного висновку, сформульованого у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у справі про банкрутство, зазначивши, що у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема: − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону; - якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону); − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України У цій справі на момент звернення позивачів із заявами про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та укладених за його наслідком договорів купівлі-продажу майна боржника спірне майно належало на праві власності переможцю аукціону, з яким боржник уклав договори купівлі-продажу цього майна. Тож, на думку Великої Палати ВС, обраний спосіб захисту у вигляді вимог про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону й договору купівлі-продажу майна боржника і застосування реституції відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права позивачів. Правовим наслідком задоволення судом позовних вимог щодо визнання результатів аукціону з реалізації майна та договору купівлі-продажу майна боржника недійсними є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору. Водночас задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення з боржника на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення є не задоволенням окремої позовної вимоги, а необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10323 Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього в межах справи про банкрутство Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що передбачені Законом про банкрутство (в редакції від 14.05.1992), а саме проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону, не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14891»
«Первинним щодо проведення реєстраційних дій по скасуванню обтяження майна боржника іпотекою є визнання договору іпотеки недійсним на підставі рішення суду Факт невиключення з Державного реєстру прав запису про іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки, який визнано судом недійсним, не може ставити під сумнів припинення іпотечних правовідносин між сторонами оспорюваного договору, адже первинним щодо проведення відповідних реєстраційних дій є визнання договору іпотеки недійсним на підставі рішення суду, яке у разі набрання ним законної сили є обов’язковим до виконання, в тому числі державним реєстратором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2354»
«Юрисдикція спору про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна, і підлягає розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1015 Недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки Укладення орендодавцем договору оренди земельної ділянки з новим орендарем в період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки є підставою для визнання договору, укладеного з новим орендодавцем недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2962»
«Можливість застосування статті 1212 ЦК України у разі наявності між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним Наявність між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Якщо договір між сторонами не був укладений, тобто правової підстави передачі коштів у момент їх передачі немає, до правовідносин застосовується стаття 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7923»
«Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові за наявності аргументів для витребування майна від добросовісного набувача До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. При цьому за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача відповідно до статей 387, 388 ЦК України мають застосовуватися положення статті 267 цього Кодексу, згідно з якими сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2108 Дії органу місцевого самоврядування щодо розпорядження майном мають відповідати вимогам законодавства та інтересам територіальної громади Воля власника − територіальної громади − може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2554»
«Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14440»
«Витребування майна, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого Майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою для застосування спірних правовідносин приписів статті 388 ЦК України щодо витребування такого майна від останнього набувача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/415»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору, визначивши, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/326 Недійсність договору оренди приміщень, за яким навчальний заклад передав в оренду приміщення для їх використання, не пов'язаного з навчально-виховним процесом Майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень. Проте надання в оренду таких приміщень, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов'язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Надання навчальним закладом таких приміщень в оренду для діяльності, не пов’язаної з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, є підставою для визнання відповідного договору оренди недійсним на підставі Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/327»
«Юрисдикція спорів за участю фермерських господарств Якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5385»
«Щодо належних способів захисту у справі про визнання правочинів недійсними та витребування майна У разі коли вчинено один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, ефективним способом захисту буде саме цей спосіб. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив його іншій особі, потрібно застосовувати віндикацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2689»
«Щодо права заінтересованих осіб на оспорення правочину Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції наділено не лише сторону (сторони) цього правочину, а й інших осіб, статус яких чинним законодавством визначено як "заінтересовані особи”. Власний інтерес такої заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2525»
«Про обов’язкову умову для отримання відшкодування фізичною особою коштом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Для отримання відшкодування фізичною особою коштом Фонду має бути дотримана обов’язкова умова: особа має бути вкладником і мати вклад – кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або внаслідок видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4261»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?