«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Визначення розміру субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини…»
«Залучення співвідповідача до участі в справі У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«Правочини, вчинені всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів, є нікчемними, а все одержане за ними може бути стягнуто в дохід держави Правочини, спрямовані на відчуження активів усупереч санкціям, установленим Законом України «Про санкції», порушують публічний порядок та є нікчемними…»
«Щодо ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів Не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на…»
«Захист права власності співвласника багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (коридор) від самовільного зайняття іншими співвласниками Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх співвласників, незалежно від підстав набуття ними права…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Критерії розмежування договорів про встановлення сервітуту та оренди земельної ділянки Основна відмінність між договором про встановлення сервітуту та договором оренди земельної ділянки полягає в тому, що встановлення земельного сервітуту не припиняє прав власника (землекористувача) земельної…»
«Відмова у визнанні арбітражного рішення через порушення публічного порядку та санкційних обмежень Використання міжнародного комерційного арбітражу для «обходу» санкційних обмежень, запроваджених під час воєнного стану, порушує публічний порядок України. Суд зобов'язаний ex officio перевіряти таке…»
«Юрисдикція спору між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, про знесення такого будівництва Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну…»
«Щодо неможливості господарських судів приймати рішення про припинення повноважень голови ОСББ, оскільки це питання належить до виключної компетенції уповноважених статутних органів ОСББ У разі, коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці…»
«Щодо неможливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин Частина перша статті 261 ЦК України не встановлює можливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин, зокрема у зв’язку з визнанням недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Подібна зміна початку перебігу позовної давності породжує режим юридичної невизначеності стосовно строку від моменту виникнення боргу до укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2115»
«Нікчемність правочину та правова природа наказу уповноваженої особи ФГВФО про визнання такого правочину нікчемним Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а тому не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/950»
«Відмежування договору факторингу від правочину про відступлення права вимоги. Наслідки порушення вимог до договору факторингу Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/875 Ефективний спосіб захисту у разі оскарження договору щодо нерухомого майна, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/876»
«Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та його скасування є альтернативними способами захисту з різними правовими наслідками Чинне законодавство не передбачає одночасного визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення). Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14408 Рішення органів юридичної особи не є правочинами та не підлягають оскарженню за правилами недійсності правочинів Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14483»
«Меморандум не є ні попереднім договором, на правочином в розумінні статті 182 ГК України Різниця між попереднім договором та угодою сторін про наміри полягає в тому, що угода про наміри, на відміну від попереднього договору, фактично не породжує для сторін ніяких правових наслідків. Меморандум не є ні попереднім договором, ні правочином в розумінні статті 626 ЦК України та статті 182 ГК України, який породжує юридичні наслідки, оскільки не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не містить положень, які б свідчили про набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків його сторін в результаті його підписання. Однак, зазначивши про те, що в меморандумі зафіксовано намір сторін здійснити розрахунок за спірним договором саме шляхом продажу позивачем корпоративних прав ТОВ, суди не врахували, що закріплені наміри не породжують для сторін жодних правових наслідки та, відповідно не можуть впливати на дію, зміну, припинення або виконання основного договору, зокрема його умов щодо здійснення розрахунків. Колегія суддів КГС ВС зауважила, що закріплення сторонами в договорах про наміри, протоколах, меморандумах тощо певних намірів не означає того, що вони будуть закріплені в основному договорі. Лише у разі, якщо такі наміри знайдуть своє відображення в положеннях основного договору, вони будуть мати юридичне значення, як умови договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2885»
«Обов'язок щодо попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасові споруди Законодавством України не передбачено обов'язку щодо попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності. Отримання паспорта прив'язки тимчасової споруди на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на її розміщення, а також наявність належним чином укладеного договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою є підставою для встановлення такої тимчасової споруди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/294»
«Відповідачі у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину – державна виконавча служба, організатор торгів та переможець. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2328»
«Визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування як окремий спосіб захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливого способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування без вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення, визначивши, що вимога про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою є окремим способом захисту поновлення порушених прав. На особу (позивача) не можна покладати обов'язок об'єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/303»
«Правові наслідки внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки Внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4656»
«Переривання перебігу позовної давності у спорах про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу Перебіг позовної давності переривається у зв’язку з укладенням договору про переведення боргу, а факт його підписання є визнанням боргу відповідачем у розумінні статті 264 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2141»
«Юрисдикція спору за позовом фізичних осіб-власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки Cпір за позовом фізичних осіб-власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки, яка перебувала у правомірному користуванні позивачів, та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1173»
«Щодо наслідків неповідомлення боржника, який не виконує грошове зобов’язання, про уступку права вимоги новому кредитору Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3736»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?