«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо відповідальності туроператора перед споживачем за невиконання договору на туристичне обслуговування, укладеного через посередників Правовідносини з надання туристичних послуг виникають безпосередньо між туристом і туроператором, незалежно від того, чи укладався договір на туристичне…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Щодо тягаря доказування у спорах про стягнення заборгованості за договором позики Заперечення позичальника про те, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, здійснюється в порядку ексцепції та не піддається позовній давності. При наявності оригіналу власноручної розписки у…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Про право замовника на розірвання договору підряду та повернення авансу Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати повернення сплаченого авансу, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу та не виконав зобов'язання щодо поставки обладнання у погоджений сторонами строк Джерело:…»
«Спосіб захисту права власності особи на частку у статутному капіталі, якою заволоділа третя особа Визнання припиненим договору позики та визнання удаваним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, укладеного на забезпечення вимог за договором позики, є неналежним способом…»
«Щодо припинення зобов’язання внаслідок прийняття покупцем повернутої продавцем суми попередньої оплати за товар без заперечень Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого…»
«Щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів Право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання…»
«Умови, за яких преюдиційні обставини не потребують доказування Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4271»
«Право орендаря на внесення орендної плати на депозит нотаріуса Внесення належних із боржника кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса на підставі статті 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника. Тому, не скориставшись своїм правом щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса, орендар не може вважатись таким, що порушив зобов`язання, а отже, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/154»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником. З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки починається від дня, коли у кредитора (іпотекодержателя) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5086 Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить У силу положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Звернення стягнення на предмет іпотеки не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а також не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу, чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією іпотекодержателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою припинення цього права. Повернення стягувачу виконавчого напису (виконавчого документу) також не може переривати перебіг позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення з аналогічних причин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5087»
«Обставини, з огляду на які не підлягають відшкодуванню збитки, завдані підряднику внаслідок односторонньої відмови замовника від договору будівельного підряду Встановлення судом фактичних обставин щодо правомірної відмови замовника від договору будівельного підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України (неналежне виконання підрядником умов договору щодо своєчасного початку виконання робіт) та недоведеності будь-яких обставин прострочення замовником своїх зобов’язань за договором свідчить про відсутність усіх складових цивільного правопорушення (протиправна поведінка, вина, збитки та причинно-наслідковий зв’язок між ними), і унеможливлює покладення на замовника обов’язку з відшкодування збитків підряднику на підставі положень частини четвертої статті 849 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1744»
«Порушення боржником строку виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва Саме по собі невиконання відповідачем зобов’язання у встановлений строк не припиняє зобов’язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання. Отже, порушення боржником строку виконання зобов’язань (порушення зобов’язань) не може бути кваліфіковано як одностороння відмова від виконання ним своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3375»
«Щодо строку чинності поруки у випадку зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості Визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3756»
«Орендодавець, який вчинив правопорушення у вигляді недопуску орендаря до об’єкта оренди, якщо фактів такого порушення зафіксовано два (або більше), не може бути притягнутим до юридичної відповідальності двічі (або більше) Вирішуючи питання про стягнення штрафу та його розмір за невиконання умов договору оренди майна, слід враховувати безперервність вчиненого орендодавцем порушення у вигляді перешкоджання орендарю у доступі на робоче місце незалежно від кількості фіксацій такого порушення. Так, кількість фіксацій факту порушення права орендаря на користування орендованим майном залежить лише від волі самого орендаря і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку орендодавця, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього і полягає в протиправному вчиненні орендодавцем перешкод орендарю у реалізації ним права користування орендованим майном. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, у такому випадку не може бути підставою для притягнення орендодавця до юридичної відповідальності двічі (або більше) вчинення єдиного триваючого порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1592 Триваюче порушення в господарській справі Триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку (в розглядуваному випадку обов’язку, передбаченого умовами договору) або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється виконанням регламентованих обов’язків добровільно або у примусовому порядку, залученням винної особи до відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1593»
«Відповідальність суб'єкта туристичної діяльності за порушення умов договору про надання туристичних послуг щодо оформлення віз Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив умови договору про надання туристичних послуг щодо оформлення віз (порядок оформлення віз, повідомлення туристів про терміни їх виготовлення, причини їх несвоєчасного оформлення та їх відсутність), несе майнову відповідальність за збитки та моральну шкоду, завдані з його вини туристу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3457»
«Неналежне виконання туроператором умов договору про надання туристичних послуг є підставою для відшкодування моральної шкоди споживачам Згідно з положеннями частини першої статті 25 Закону України «Про туризм» туристи і екскурсанти мають право, зокрема, на відшкодування моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами виникли договірні відносини, умовами яких не передбачено відшкодування моральної шкоди. Вказані висновки є помилковими, оскільки судами встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору про надання туристичних послуг. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3538»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1589»
«Розірвання договору оренди землі у зв’язку з систематичною несплатою або сплатою не у повному обсязі орендної плати Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/138»
«Можливість завдання та стягнення збитків в результаті розірвання фермерським господарством договорів оренди землі з власниками земельних ділянок Укладення фермерським господарством договорів оренди з метою здійснення господарської діяльності з власниками паїв є правомірною поведінкою учасника цивільних правовідносин. Водночас розірвання договорів оренди земельних ділянок позивачем з власниками земельних ділянок не встановлює причинно-наслідкового зв’язку між діями фермерського господарства і заподіянням збитків товариству. При цьому прямо дозволена законом поведінка учасників цивільних правовідносин не може бути визнана протиправної лише у зв’язку із тим, що управнена сторона зазнала збитків в результаті припинення її посадовою особою правовідносин оренди з власниками земельних ділянок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3224»
«Умови застосування статті 625 ЦК України у випадку несвоєчасного виконання рішення суду Відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України застосовується у випадку несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення грошової суми незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3970 Момент, з якого можуть застосовуватися приписи статті 625 ЦК України, у разі несвоєчасного виконання рішення суду про відшкодування шкоди Період прострочення держави з виконання рішення суду про стягнення коштів із Державного бюджету України слід рахувати з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання. ВП ВС відступила від такого висновку у постанові від 3 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21, визначивши, що припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання боржником (зокрема державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12463»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Юрисдикція спору щодо відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення Спір за позовом вищого навчального закладу до фізичної особи щодо відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4022»
«Закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. Стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2140 Питання, які можна ставити судовим експертам у разі призначення судової експертизи Винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру порушує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 98 і п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України. Крім того, винесення на розгляд судових експертів питань, що виходять за межі предмета доказування у справі, суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 98 ГПК України. Тобто якщо запропоновані учасником справи питання для судової експертизи не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, вони входять до предмета доказування у справі, такі питання підлягають дослідженню судом Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3150»
«Незадоволення туриста якістю наданих послуг на основі своєї суб’єктивної оцінки не свідчить про неналежне виконання договору про надання туристичних послуг Незадоволення туриста якістю наданих послуг в готелі на основі своєї суб’єктивної оцінки та бажання отримати послуги вищої якості не свідчить про неналежне виконання договору про надання туристичних послуг та не є підставою для відповідальності туроператора за понесені туристом майнові витрати за послуги більшої якості та стягнення моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3536»
«Право споживача на відшкодування моральної шкоди при порушенні зобов'язань Споживач має право на відшкодування моральної шкоди при порушенні зобов'язань, незалежно від небезпечності продукції. Розмір визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, страждань, вини та принципів розумності і справедливості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13395»
«Щодо суб’єкта відповідальності за порушення умов договору про надання туристичних послуг Відповідальність за порушення умов договору про надання туристичних послуг несе той суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3452»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?