«Сплата споживачем житлово-комунальних послуг за відсутності договору про надання таких послуг Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для…»
«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору як відповідача у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Необхідні умови нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду судового рішення, що набрало законної сили Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Про неналежний склад відповідачів у спорі про зміну договору найму житла державного (громадського) фонду Спір щодо зміни договору найму житлового приміщення державного (громадського) житлового фонду та визначення осіб, які мають право користування цим житлом, підлягає вирішенню за участю всіх осіб,…»
«Про право замовника на розірвання договору підряду та повернення авансу Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати повернення сплаченого авансу, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу та не виконав зобов'язання щодо поставки обладнання у погоджений сторонами строк Джерело:…»
«Звільнення відповідачів у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, від сплати судового збору в разі подання ними апеляційних / касаційних скарг У справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого Визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи – позивача. Тому позови, наведені в частині першій статті 28 ЦПК України, не можуть пред’являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого. ОП КЦС ВС відступили від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 17.06.2022 у справі № 556/1395/21, від 12.02.2020 у справі № 161/1246/18 щодо застосування частині першій статті 28 ЦПК, а саме щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10732»
«Щодо сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів За подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів судовий збір не сплачується, оскільки нормами спеціального закону, який визначає правові засади справляння судового збору, а саме ч. 2 ст. 4 Закону, не встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду відповідної заяви. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12229»
«Вина банка-відповідача щодо завданої шкоди (збитків) кредиторам банку від неправомірних дій пов`язаних із банком осіб Укладення угод про забезпечення міжбанківськими депозитами за кредитними договорами без забезпечення свідчить про те, що дії банку, спрямовані на забезпечення виконання позичальниками своїх кредитних зобов’язань перед іншими банками депозитними коштами банку, не мали відповідного економічного підґрунтя, суперечили вимогам законодавства щодо управління ліквідністю банку, а також порушували обов’язки керівника банку. Саме такими діями відповідач — банк — спричинив шкоду банку, оскільки така порука не була забезпечена, і банк не отримав жодної вигоди від укладення відповідних договорів застави. Результати перевірки, проведеної Управлінням Національного банку України, не звільняють банк від обов’язку довести у суді, що він вжив усіх можливих заходів та здійснив усі необхідні дії для запобігання завданню шкоди банку, а також що він діяв добросовісно та розумно як керівник банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11145 Порядок визначення розміру шкоди (збитків), завданої банку Якщо банку заподіяно шкоди (збитків) шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди (збитків), завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди (збитків). Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди (збитків). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11146 Визначення моменту настання негативних наслідків від неправомірних дій пов'язаних із банком осіб та порядок обчислення розміру завданої шкоди Негативні наслідки від неправомірних дій пов`язаних із банком осіб як для банку, так і для його кредиторів (вкладників) настають саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації. Оскільки саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації у банку припиняється будь-яка діяльність пов`язана зі здійсненням розрахункових операцій, повернення депозитів вкладників тощо. Розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов`язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів. КП КГС ВС здійснила відступ від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 стосовно того, що кредитори банку не можуть вважатися особами, яким завдано шкоду (збитки), допоки банк не буде припинений як юридична особа і саме з моменту припинення банку як юридичної особи слід вважати, що кредиторам завдано шкоду та можна оцінити її розмір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11147 Щодо визначення початку перебігу позовної давності за позовами ФГВФО та застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" У справах в яких процедура ліквідації банку розпочалась до набрання чинності частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тобто до 05.08.2021) і станом на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення Банку як юридичної особи вказана норма Закону набрала чинності (тобто запис було внесено після 05.08.2021), у такому випадку позовну давність слід обраховувати з урахуванням приписів частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". КП КГС ВС відступила від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 стосовно застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у спірних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11195 Щодо можливості надання Верховним Судом правового висновку про застосування норми права у разі не зазначення в ухвалі про відкриття касаційного провадження такої підстави касаційного оскарження Принцип «jura novit curia» надає право ВС не бути пов’язаним з юридичними аргументами скаржника, надати власну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам відповідно до встановлених обставин та в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Цей принцип не надає права ВС після відкриття касаційного провадження у позапроцесуальний спосіб (без вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених приписами ГПК України) визначати підстави касаційного оскарження судових рішень у справі на стадії її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11196»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?