«Сплата споживачем житлово-комунальних послуг за відсутності договору про надання таких послуг Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для…»
«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору як відповідача у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Необхідні умови нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду судового рішення, що набрало законної сили Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути…»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли…»
«Про неналежний склад відповідачів у спорі про зміну договору найму житла державного (громадського) фонду Спір щодо зміни договору найму житлового приміщення державного (громадського) житлового фонду та визначення осіб, які мають право користування цим житлом, підлягає вирішенню за участю всіх осіб,…»
«Про право замовника на розірвання договору підряду та повернення авансу Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати повернення сплаченого авансу, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу та не виконав зобов'язання щодо поставки обладнання у погоджений сторонами строк Джерело:…»
«Звільнення відповідачів у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, від сплати судового збору в разі подання ними апеляційних / касаційних скарг У справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними…»
«Сплата судового збору арбітражним керуючим На арбітражного керуючого не поширюються положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7560»
«Факт відсутності реєстрації за позивачем речових прав на спірну земельну ділянку як підстава для відмови у її витребуванні від відповідача на підставі статті 388 ЦК України Факт відсутності реєстрації за позивачем речових прав на спірну земельну ділянку не може бути підставою для відмови у її витребуванні від відповідача на користь позивача на підставі статті 388 ЦК України, оскільки державна реєстрація не є способом набуття права власності, вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4979»
«Покращення матеріального становища платника аліментів та наявність хронічного захворювання у дитини як підстава для збільшення розміру аліментів на дитину При вирішенні спору про збільшення розміру аліментів на дитину мають бути враховані інтереси дитини, а також усі істотні обставини, що можуть вплинути на визначення розміру аліментів. Вирішуючи питання про збільшення розміру аліментів на дитину, яка має хронічне захворювання, має надаватись перевага інтересам дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, а не посиланням відповідача на його матеріальне становище (відсутність доходу). Та обставина, що відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, несе витрати по обробітку великої кількості орендованих земельних ділянок, а також виконав судове рішення про розподіл майна подружжя шляхом перерахування позивачу коштів не свідчить про неспроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі вище, ніж визначив суд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4977»
«Зміна реєстрації місця проживання як підстава для зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов Зміна реєстрації місця проживання звільненого у запас військовослужбовця, яка не потягла зміни військового гарнізону та не потягла поліпшення його житлових умов, не може бути підставою для зняття його з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4897»
«Юрисдикція спору за позовом громадської організації (об`єднання споживачів) в інтересах невизначеного кола споживачів до юридичної особи, яка надає комунальні послуги, щодо зобов`язання здійснити перерахунок послуг з утримання будинків Спір за позовом громадської організації (об`єднання споживачів), яка представляє інтереси невизначеного кола споживачів на підставі Закону України «Про захист прав позивачів», до юридичної особи, яка надає комунальні послуги, щодо зобов`язання здійснити перерахунок послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4614»
«Умови реалізації особою рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ права на звільнення у більш короткі строки ніж передбачено законодавством та гарантії для особи у разі зміни власного рішення щодо звільнення У межах передбаченого пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - «Положення №114») строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Тому видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною. Натомість, за змістом наведеного законодавчого припису, до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9442»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» юридичних осіб за майновим критерієм Велика Палата Верховного Суду відступила від власних правових висновків та правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» юридичних осіб за майновим критерієм, визначивши, що юридичні особи можуть бути звільнені судом від сплати судового збору тільки на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2165»
«Про підстави для відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Відмова в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на попередній стадії приймається виключно в тому випадку, якщо заява є очевидно необґрунтованою, тобто в якій взагалі відсутні посилання на існування у заявника побоювань стати жертвою переслідування за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, і які можуть бути оцінені як підстави для визнання заявника біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також у випадку, коли заявник видає себе за іншу особу, або повторно звертається із аналогічною заявою вже після того, як йому вже було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Водночас слід враховувати, що оцінка обґрунтованості та реальності наведених заявником побоювань стати жертвою переслідувань в країні своєї громадянської належності, повинна здійснюватися міграційними органами вже на стадії після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3844»
«Підстави звільнення фізичних осіб – підприємців від сплати судового збору Громадяни, які мають статус фізичної особи – підприємця та підпадають під ознаки, зазначені у відповідних пунктах статті 5 Закону України "Про судовий збір", користуються пільгами, визначеними цією статтею. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1575»
«Щодо можливості звільнення фізичних осіб – конкурсних кредиторів від сплати судового збору та відстрочення / розстрочення сплати судового збору такими особами у справі про банкрутство Фізичні особи – конкурсі кредитори можуть бути звільнені від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також за подання апеляційних/касаційних скарг на судові рішення (у тому числі судовий збір може бути відстрочений/розстрочений) в справі про банкрутство на загальних підставах, передбачених Законом, оскільки положеннями ст. 45 КУзПБ, що визначає порядок звернення конкурсних кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не передбачено особливостей щодо порядку сплати судового збору за подання такої заяви, умов відстрочення (розстрочення) чи звільнення від сплати судового збору, ставки судового збору за подання заяви. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12448»
«Незнання про смерть спадкодавця як підстава для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1760»
«Зміна місця реєстрації дитини у разі, якщо місце попередньої реєстрації разом із батьком не відповідало фактичному місцю проживання дитини разом з матір’ю Якщо реєстрація місця проживання малолітньої дитини разом із батьком у його квартирі не відповідала її фактичному місцю проживання – разом із матір’ю, то реєстрація місця проживання дитини за місцем реєстрації матері не порушує прав дитини та батька. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7135»
«Судовий збір у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/42 Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672 Про звільнення особи від сплати судового збору в усіх випадках у справах, предмет спору яких пов’язаний з нарахуванням та виплатою особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення Законом від 04.02.2021 №1214-IX частину другу статті 2 вказаного Закону доповнено та окремо включено до переліку доходів, зокрема, суму індексації грошових доходів громадян. Отже, порушення строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є підставою для виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у порядку, встановленому чинним законодавством. Виходячи з цього, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є компенсаційною виплатою, передбаченою чинним законодавством, що відносить її до складових заробітної плати в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці». Таким чином, позивачі під час розгляду справ про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9504 Звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації працівнику втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати Позовні вимоги, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників та компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати, не є предметом справляння судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12365»
«Обізнаність компетентних органів з фактом наявності порушення прав держави свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором У разі коли компетентні органи були обізнані з фактом наявності порушення прав держави, однак жодних заходів протягом розумного строку після того, як їм стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, не вчинили, що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором та стягнення збитків завданих державі внаслідок незаконного видобутку надр Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2857»
«Про обов’язок додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому Обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, визначеною статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому ані КУзПБ, ані інші діючі норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, а також умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3982 Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672 Звільнення особи від сплати судового збору, якщо на момент подання нею заяви (скарги, зокрема апеляційної) ця особа не підпадала під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону "Про судовий збір" Закон України «Про судовий збір» не містить положень щодо зворотної дії у часі, а тому виникнення обставини, яка надає особі пільги щодо сплати судового збору, не поширюється на обов’язок сплати судового збору за вже подану апеляційну скаргу в минулому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12366»
«Правова природа положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо правової природи положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, визначивши, що таке положення договору свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші, і є доказом, що розрахунки між сторонами здійснені повністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/336 Належний спосіб захисту прав продавця, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати Позовні вимоги продавця про розірвання спірного договору купівлі-продажу, якщо покупці отримали товар, але не здійснили оплати, є неналежним способом захисту. За таких умов продавець може звернутися з позовом про стягнення неотриманих коштів та процентів за користування чужими грошовими коштами Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/337»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Поширення гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП України, на працівників, що вступили на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці Звільнення працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв’язку зі вступом на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, є незаконним, оскільки у цьому випадку на працівника поширюються гарантії, передбачені законодавством, а саме: зберігаються місце роботи та посада Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2436»
«Щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди у випадку позаоблікового використання електричної енергії Правила статті 1193 ЦК України щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди не поширюються на відносини щодо позаоблікового використання електричної енергії, оскільки такі відносини не є деліктними, а полягають у порушенні укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1935»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?