«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Кваліфікація. Дії особи, які утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК Дії особи, яка отримала ключі й свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для доставки автомобіля до місця його ремонту, однак без дозволу власника чи користувача транспортного засобу здійснила поїздку до іншого населеного пункту з будь-якою метою, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10195»
«Щодо сукупності обставин, які необхідно оцінити для висновку про наявність чи відсутність провокації Жодна з обставин сама по собі не може бути визначальною для висновку про наявність або відсутність провокації, адже лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності суди можуть зробити висновок про те, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання, і якщо НСРД розпочалися після отримання правоохоронними органами інформації, яка давала підстави вважати, що готується злочин, то факт того, що свідок не звертався із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а був залучений до проведення НСРД, не має вирішального значення для висновку про наявність чи відсутність провокації. Наявність у особи судимостей, а також його співпраця з органами розслідування в інших кримінальних провадженнях, самі по собі не свідчать про наявність провокації. НСРД, у тому числі, контроль за вчиненням злочину, можуть проводитися і штатними працівниками правоохоронного органу, тому багаторазова участь у таких операціях не може свідчити про наявність провокації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10150 Щодо обставин які необхідно дослідити для вирішення питання щодо провокації Від відповіді на питання, чи була пропозиція неправомірної вигоди з боку засудженого неспровокованою або ця пропозиція була результатом вимоги з боку працівників поліції, у вирішальному ступені залежить остаточний висновок про винуватість засудженого. Вирішення питання щодо провокації з боку правоохоронних органів вимагає дослідження широкого кола обставин, для доведення та спростування яких сторони мають отримати якнайширші можливості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10219»
«Можливість оскарження вироку, ухваленого у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК, з підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого Обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення, передбачені ч. 2 ст. 394, ч. 3 ст. 349 КПК, стосуються лише заперечення обставин, які ніким не оспорювались і дослідження яких суд визнав недоцільним і не стосуються підстав неправильної кваліфікації дій обвинуваченого. При цьому право на оскарження рішення суду з підстави неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Відхилення апеляційним судом доводів прокурора щодо неправильної кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на обмеження, встановлені для порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК, є необґрунтованим і свідчить про неправильне застосування норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14764»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?